Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

18.05.1906 р. До А. Ю. Кримського

18 травня 1906 р. Київ 5.V 1906. Київ

Шановний і дорогий товаришу!

Которий день я вже збираюся писати до Вас, то, далебі, й сама не збагну. Коли б Ви знали, скільки в мене за сі остатні тижні часу пусто-дурно пішло, то Ви б ужахнулись, – от уже, справді, ні собі, ні людям!

Ні «Кассандри» я до пуття не довела, ні іншого нічого не написала, а втомлена така, аж перетомлена, навіть уже було дала запанувати нервам над собою так, що от-от недалеко було до «прострації», але таки якось завчасу взяла себе в руки, покликала на поміч свою «релігію» – і «жива душа моя», можна якось далі жити… Одно тільки потішає мене, що хоч не лінощі були винні на сей раз з мого втомленого безділля, а зовсім околотні обставини, коли ж потім уже ні ритми, ні рими, ні навіть звичайні фрази не хотіли складатись в моїй думці та кластись на папір, то се вже не моя вина… Ось і тепер пишу якось без толку, не те, що треба.

Я, власне, хотіла Вам сказати, що я ще тут і, може, Ви застанете мене, їдучи в Москву, якщо вступите до нашої хати (Ви, здається, десь коло 12.V мали їхати). Тоді я, може, б «демонструвала» Вам «Кассандру», хоч і не зовсім викінчену, якщо Ви здатні терпіти таку «лектрису», як я, бо ся нещасна пророчиця і досі має такий вигляд, немов тільки що вихопилася з Троянської руїни, так що рідна мати її може завити собакою над розшарпаним станом своєї безталанної дочки.

Напевне я не можу сказати, що буду тут до 12.V, але скоріш усього, що воно так випаде, бо щось сього року наші дуже мляво вибираються, а я сама без їх у Гадяч не поїду.

При сій нагоді мама просить запитати Вас, як там справа з тими відбитками перекладу Євангелія. Може, Ви якось призабули написати про се в Москву, то вона просить Вас таки написати тепер, а якщо Ви писали та відповідь забарилась, то може б, Ви були ласкаві ще раз написати в сій справі, кому там про те «ведать надлежит». Коли отримаєте сей переклад, то вже не в Київ його надсилайте, а в Гадяч, бо мама от-от збирається їхати в Гадяч і там уже пробуде ціле літо вкупі з нами (зо мною і з Лілею).

Коли нам не трапиться стрітись в Києві, то я Вам надішлю «Кассандру» вже в Москву, тільки се вже згодом.

А що се «Зорі» щось більше не чуть? Може, п. Оппоков «зрезигнував»? Чи не знаєте Ви?

Мої «Катакомби» редакція «Рідн[ого] краю» досі «маринує» і хоче, видко, уподобити їх відкладаному сиру…

Будьте здорові та обізвіться, як там маєтесь.

Мама і Ліля Вас вітають (інші всі виїхали).

Ваша товаришка Л. Косач


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 163 – 164.

Вперше надруковано в журналі «Радянське літературознавство», 1965, № 6, с. 81 – 82.

Подається за автографом, що зберігається у відділі рукописів Центральної наукової бібліотеки АН УРСР (ф. X, № 13). Ім’я адресата встановлено за змістом листа, який раніше знаходився в особистому архіві А. Ю. Кримського.

Прострація – стан надзвичайної фізичної і нервово-психічної кволості в людини.

Переклад Євангелія – Очевидно, мається на увазі переклад Біблії, здійснений П. С. Морачевським; частину його надруковано 1906 р.

Морачевський Пилип Семенович (1806 – 1879) – автор низки маловідомих віршів українською та російською мовами.

Мої «Катакомби» редакція «Рідн[ого) краю» досі маринує – Драматична поема Лесі Українки «В катакомбах», закінчена 17 жовтня 1905 p., надрукована в 19-му номері журналу за 1906 рік, що вийшов 26 травня, с. 2 – 8.