9

Генріх Гейне

Переклад Лесі Українки

Мов язик червоно-ярий,

Що той чорний Фрейлігратів

Негрський князь, з досади люто

Витріщає з чорних уст, –

Вийшов місяць так із темних

Хмар небесних. Десь далеко

Б’ють джерела невсипущі,

Цілу ніч вони лютують.

Атта Троль стоїть самотньо

На шпилі, на любій скелі,

Самітний реве на кручі, –

Свище вітер опівночі.

«Так, ведмідь я! я ведмідь той,

Що незграбою, кудлаєм,

Ревуном і товстолапим,

І бог зна ще як взивають!

Так, ведмідь я! я ведмідь той!

Я опудало отеє,

Я той дурень, що приймає

Ваші посміхи й наругу!

Я на глум вам здавсь! і мною ж,

Мов яким страшилом, завжди

Дітвору лякати звикли,

Дітвору ледачу людську.

Я посмішище отеє,

Що баби в казках виводять,

І я вголос визнаю се

Перед всім нікчемним людом.

Чуєте ви всі? – ведмідь я!

Свого ж роду не стидаюсь,

Я пишаюсь, мов походжу

Від Мойсея Мендельсона!»

Примітки

Мендельсон Моисей (1729 – 1786) – німецький філософ епохи просвітительства. Г. Гейне натякає тут на внука М. Мендельсона, композитора Фелікса Мендельсона-Бартольді (1809-1847).