10

Генріх Гейне

Переклад Лесі Українки

Постаті суворі й дикі

Десь бредуть на четвереньках

І дорогу пробивають

В темнім гаю опівночі.

Батько Атта Троль ступає,

З ним синочок одноухий.

Там вони спинились в гаю,

Де лежить кривавий камінь.

Атта Троль реве: «Сей камінь –

Се алтар; отут друїди,

Ще за часів бузувірства,

Для богів – людей вбивали.

О страшенная бридота!

Як подумаю, то дибом

Шерсть мені встає на спині, –

Лити кров для слави бога!

Правда, що тепер мудріші

Люди стали, – не вбивають

Одне одного в догоду

Богові й небесним силам!

Не побожне божевілля,

І не мрії, і не дурість, –

Заздрість тільки й самолюбство

Да гризні людей призводить.

Всі навзаводи спішаться

До розкошів сього світу,

Скрізь гармидер, колотнеча,

Кожний з них для себе краде!

Хтось один – маєток спільний

Для себе загорне в спадок, –

Та й кричить, що має право,

Право власності й маєтку!

Право власності й маєтку!

О брехні й крадіжки право!

З дурістю лукавство сплести

То людина тільки вміє.

Бо натура не створила

Жодних владарів; без сховів,

Без кишень на наших шкурах

Всі на світ ми породились.

І ні в кого з нас немає

Прирожденних тих мішечків,

Щоб росли на шкурі зверху,

Де б ми крадене ховали.

Тільки те створіння гладке,

Що в чужую шкуру штучно

Одягається, – те вміє

Штучно й торбу змайструвати.

Схов, кишеня! неприродна

Та кишеня, як і власність,

Як і право на маєтки,

Злодіяки тії люди!

Ненавиджу я їх палко!

Се прийми ти, сину, в спадок.

Мусиш тут, при алтареві,

Присягнуть ненависть вічну!

Ворогом будь злому кодлу,

Що в кормизі нас тримає,

Не прощай ти їм довіку.

Присягай же тут, мій сину!»

Син присяг, як в давні часи

Ганнібал. А місяць страшно

Освітив промінням жовтим

Камінь той і мізантропів…

Іншим часом розкажу вам,

Як ведмедик той дотримав

Свого слова; наша ліра

Вславить теє в іншій пісні.

Що ж до Атта Троля, власне,

Ми його тепер покинем,

Чим пізніше пустим кулю,

Тим вона певніше влучить.

Бо вже всі розвідки слідчі

Скінчені. Злочинцю лютий

Проти маєстату люду, –

Завтра виступлять на тебе!

Примітки

Друїди – жерці у стародавніх кельтів.

Ганнібал Барка (247 – 183 до н. е.) – карфагенський полководець. Ще в дитинстві поклявся своєму батькові карфагенському полководцеві Гамількару бути вічним ворогом римлян.