23.10.1893 р. До І. Я. Франка
Колодяжне | 11/X 1893, Колодяжне |
Високоповажний пане!
Дуже я рада, що довідалася з Вашого листа до мами Вашої адреси, а то не знала, як до Вас дістатися з листом. Адже я досі навіть не подякувала Вам за працю, якої Ви не побоялись, видаючи мою книжку. Дякую Вам тим часом тільки добрим щирим словом, а надалі постараюсь віддячитись і ділом.
З Вашого листа до мами (мама отримала Ваш лист якраз перед виїздом) я знаю, що Ви маєте видавати новий журнал і бажаєте від мене деяких матеріалів. З великого охотою послала б я Вам їх тепер, але вони ще потребують хоч якого-небудь впорядкування або хоч переписки, а я тепер зовсім не маю часу на таку роботу, бо, власне, вибираюся в дорогу – днів за два, за три маю виїхати до Києва, як тільки повернеться мама з Києва, де й пробуду цілу зиму. Оселившись в Києві, я зараз візьмуся до впорядкування жаданих Вами матеріалів.
Притім маю такий замір: при моїх купальських піснях (й інших обрядових) маю записані мотиви, отже, хотіла б просити п. Лисенка проредагувати мені ті мотиви, а може, й написати до того яку розправу, здається, він навіть збирався щось подібного писати. Не знаю, чи влад Вам така робота? Я, бачте, думаю, що пісня без мотиву тільки наполовину жива. При друкуванні тут не буде великої невигоди, бо ноти будуть в одну стрічку, самий мотив без гармонізації (вона ж бо до етнографії не належить), і се може кожний літограф справити таку роботу. Врешті, коли для Вас мотиви зайві, то я можу прислати самий текст пісень, тільки хотіла б знати, якої правописі хочете Ви триматись при записах етнографічних – так званої фонетики чи так званої правописі радикальної (йотованої)? Бо у мене записані пісні і так, і так, наполовину. Описання хати волинської (а власне, поліської нашої) я Вам хутко пришлю.
Щодо якого оповідання або віршів, то сього не можу Вам тепер обіцяти, бо готового нічого не маю такого, щоб придалось до Вашого журналу, а писати вмисне ніколи, бо я зайнята тепер одним більшим оповіданням, мушу його хутко скінчити, бо воно призначене до одного збірника, що хутко має друкуватись. Маю тільки деякі віршовані переклади, між іншими переспіви гімнів з Рігведи, якби Вам що з того придалось, то можу прислати. Майте певність, що я, чим зможу, буду Вам допомагати і в Києві шукатиму Вам співробітників між своїм товариством.
Бувайте здорові! Передайте моє вітання Ользі Федоровні, бажаю їй доброго здоров’я!
Л. Косач
P. S. Мама запевне писатиме Вам, як повернеться додому, перед виїздом їй дуже не було часу.
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 173 – 174.
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації. Статті Дослідження, вип. 1, К., 1954, с. 40 – 41.
Подається за автографом (ф. 3, № 1612).
Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 214 – 215. У цьому виданні відсутній пост скриптум.
Видавати новий журнал – Йдеться про журнал «Житє і слово» (1894 – 1897), що виходив за редакцією І. Я. Франка у Львові. Видавцем була О. Ф. Франко.
При моїх купальських піснях – Записи купальських обрядових пісень, зроблених Лесею Українкою в селах Ковельського повіту, були надруковані в журналі «Житє і слово», 1894, № 1, під назвою «Купала на Волині».
Маю записані мотиви – Публікація купальських пісень була здійснена без нот. Леся Українка надіслала нотні записи до журналу «Житє і слово», але редакція, хоч і обіцяла двічі в примітці видати мелодії окремим аркушем, такої публікації не зробила. Кілька нотних записів цих мелодій збереглося в архіві І. Франка (ф. 3, № 1977).
Описання хати волинської – Рукопис Лесі Українки не зберігся.
Зайнята тепер одним більшим оповіданням – Леся Українка працювала над оповіданням «Одинак» (див. лист Лесі Українки до матері від 28 січня 1894 p.). Оповідання «Одинак» готувалося для збірника «Плеяди», який через цензурні заборони світу не побачив. Оповідання надруковане не було.
Переспіви гімнів з Рігведи – Ці переспіви у журналі «Житє і слово» надруковані не були, їх опубліковано значно пізніше в кн.: Стародавня історія східних народів. Катеринослав, 1918, с. 17 – 25. Ці переклади подано окремо.