3.06.1908 р. До сестри Ольги

Любая Лілеєнько!

Говорила я сьогодні з нашим директором про місце для тебе, бо почула, що та лікарка, яку він запрошував, відмовилась. Він казав, що справді одна відмовилась, але він ще чекає відповіді від другої, якій написав 17 мая, але не дуже має надію, щоб вона згодилась. Більш у нього кандидаток нема, і він казав, що коли тая не поїде, то він запросить тебе телеграмою, бо їм саме тепер потрібна лікарка через великий з’їзд хворих. Плата тут 70 р. в місяць, але без стола і квартири, обов’язки – наглядати над гідропатією і робити електризацію (по назначению, здається, тутешнього головного лікаря), для масажу і гімнастики тут є масажистка і фершалка. Здається, се не так трудно буде, бо тут теж хворі все здебільшого з діагнозами та й метод лічення виразний, а більше треба глядіти, щоб хворі не робили собі шкоди, бо деякі занадто «увлекаются», інші ж «отлынивают» (до останніх належить Кльоня).

Якщо справа з місцем устроїться, то я постараюсь докладніше довідатись, що саме тут роблять. Тепер знаю, що більшості роблять з самого ранку обливання або всього тіла, або якоїсь частини (Кльоні обливають спину), потім т[ак] звані «воздушные ванны», себто хворі бродять по садку роздягнені та в одних сорочках, декому роблять сонячні ванни (здебільшого по двічі на тиждень всього) no 1/4 або по 1/2 години (не більше), а після їх знов обливають (хворим на серце сонячних ванн не роблять). Холодні душі водяні та прісніцовські обгортання роблять тут дуже рідко, зате часто електричні душі і ванни, усяку «фарадизацію» і т. п. Майже всім радять раз або двічі бродити по бігучій воді босоніж (або по морю з берега). Решта доповняється годівлею (5 раз на день, причому страва дуже добра), дієтою, кому треба (а взагалі тут дають м’ясо, іншим навіть тричі на день), гімнастикою, свіжим повітрям, масажем. Лікарств дають мало, хоча знаю один приклад, що і вприскування миш’яку роблять. «Ламанівські кабінки» для життя уряджені так, що при бажанні можна їх так само замикати, як і звичайну кімнату, але рекомендується держати відчиненими день і ніч – се дехто і робить, але не всі. Еге, ще роблять і парові ванни ревматикам, і єсть люди, що хваляться виліченням своїм тута. Як я вже казала, се компроміс ламанівщини з звичайною медициною в формі дуже старанно урядженої санаторії.

Мушу тобі сказати, що плата 70 р. в місяць дуже невелика, як на тутешні сезонні ціни, бо тепер тут хати дуже дорогі, за 45 р. зовсім середня хата, а за 25 нужденна, правда, що як наймати на весь сезон (3 – 4 місяці), то дешевше. Може, Кльоні вдасться здобути собі, по скінченню одпуска, сюди командировку, тоді ми б наняли собі в городі квартиру на ціле літо і держали б свою кухню (бо в городі за обід з 2-х потрав беруть 15 р. і обід здебільшого поганий), тоді і ти могла б врядитися з нами і було б тобі дешевше, бо квартиру більшу з кухнею можна найняти вигодніше. До того ж, маючи «за що зачепитись», можна вже було б згодом і ще якої роботи пошукати, та, нарешті, хоч би папа і мав би тобі помагати, то у всякім разі в далеко меншім розмірі, ніж се було в Києві. Няньки можна б, я думаю, не брати, бо за Михальом і я могла б доглянути в ті години, коли ти була б занята.

Я була б просто щаслива, якби вдалось мені залучити тебе сюди! Та тільки ти вже, може, в Києві врядилась?

Маємось ми тут досить добре і не скучаємо. Кльоня мов би живіше почувається, у мене самопочуття нічого собі, але кров часто з’являється, а се все-таки неприємно.

Ну, поки що будь здорова. Цілую тебе, маму, Михалів і всіх наших.

Твоя Леся

Ще подам тобі результати Кльониного хожденія в земство по твоїй справі. Сказали тут, що вакансій в сей момент нема, а лежать шість прошеній від лікарів, але що все-таки є смисл і тобі подати прошеніє, бо вакансії часто відкриваються несподівано, а тії лікарі, що подали раніше, може, досі вже деінде пристроїлись. Тут земським лікарям платять 1200 на рік і дають хату та опал, а що два роки додають ще по 150 p., поки дійде до 1500 р. Казали, що се тільки за остатній рік таке «предложеніє» велике, а то вони раніш вдавались до бюро пироговського з’їзду, щоб поміг їм знайти лікарів на вакантні місця. Взагалі цеє бюро має значення рекомендаційного бюро для земських лікарів, то, може, було б добре, якби ти мала якісь зв’язки з тим бюро (хоча я не знаю, чи легко того осягти).

Тепер почала тут видаватись сезонна газета «Евпаторийский листок» (вийшло досі 2 №), то можна б там про тебе якесь об’явленіє умістити, але краще, якби ти сама його зложила, бо, може, я що не так напишу.

От поки що все, що можна було довідатись.

Сумно, що досі не маю ні від кого з вас листів. Чому не пишете? Кланяється всім вам Кльоня. Ще раз цілую всіх.

Леся

Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 239 – 241.

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 383).

Ти вже, може, в Києві врядилась – В посаді лікаря в євпаторійському санаторії О. П. Косач-Кривинюк було відмовлено. Пізніше вона влаштувалася лікарем патронажу в Кам’янсько-Лоцманській земській лікарні Катеринославської губернії.

До бюро Пироговського з’їзду – Пироговське товариство російських лікарів, засноване в честь видатного російського хірурга, анатома і педагога Миколи Івановича Пирогова (1810 – 1881). Воно існувало з 1883 по 1922 р. і мало на меті науково-практичне розв’язання важливих медичних проблем, періодично (через 1 – 3 роки) скликало так звані Пироговські з’їзди лікарів, де заслуховувалися доповіді на різноманітні теми медичної науки і суспільної медицини, виносилися рішення з питань поліпшення медичного обслуговування населення, побуту лікарів тощо.