2.02.1908 р. До сестри Ольги та М. В. Кривинюка
Ялта | 20.I.1908 |
Любії мої Ліліє і Михайле!
Поздоровляю вас з покінченням тарапати, бодай уже їх більш не було! З листів моїх і Кльоні ви бачите, що мої діла наче поправляються, тож сподіваюсь, що не прийдеться мені турбувати Лілієньки екстреними приїздами. Вчора лікар Тамбурер уже теж казав, що є мені надія і без операції вигоїтись. Тепер, на моє щастя, є моє головне лікарство – сонце. Оце вже кілька день погода зовсім весняна (в затінку +13° R, на сонці до +29° R), і я, скільки сонце дозволяє, печуся на своєму балконі та й чую, що «сила вступає», навіть апатія моя трохи подалась і я почала дещо пописувати, все це разом поправило й настрій. Завважила я, що найбільш мені шкодить ходня, отож я і не ходжу сливе нікуди. Та й сидіти стараюсь тільки відхилившись (через те так погано пишу), а більше таки полежую (думаю оце купити собі солом’яний шезлонг, щоб і надворі лежати). Через те і «на провірку» не поїду, хіба що погіршає, бо либонь більше мені було б шкоди від тряски та втоми, ніж користі від діагнозу. Зроблю поки що тут кілька провірочних аналізів (так радить д[окто]р Тамбурер), то, може, й тут що виясниться, – якби ж стан мій перемінився і треба було б помочі, то я обіцяю про се щиро написати.
Прошу Вас, Михайлю, довідайтесь-таки до «Вісника», коли змога (я тямлю, що досі Вам не до того було), – бо знов XII книжка прийшла через Балаклаву і доки ж се буде? А VIII, IX і X книжок таки й зовсім нема, либонь, вони не висилались. Передплату на 1908 р. нехай одвернуть з гонорару «Кассандриного», коли нема звичаю посилати gratis авторам і більших речей, коли ж є звичай, то й гаразд, але адресу ялтинську хай затямлять. Я і Кльоня цілуємо Вас обох і Михаля.
Ваша Леся
Маму і Geschwister міцно цілую.
А що ж Аляльо не пише?
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 227.
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 536 – 538.
Подається за автографом (ф. 2, № 381).
З покінченням тарапати – йдеться про звільнення М. В. Кривинюка з-під арешту.