6.01.1910 р. До М. М. Кривинюка
| Гелуан |
Любий Михалю!
Спасибі тобі за гарний листочок і за твій портретик. Я не вмію так малювати, як ти, тому посилаю тобі куплену картинку арабського хлопчика, що везе сіно на верблюді. Тут дуже славні хлопці-арабчата живуть, я ще тобі пришлю. Цілую тебе міцно, а ти поцілуй за мене бабуню, маму, татка і тітку Дору.
Тітка Леся
І ще Михальові табунець струсів. Нехай бабуня або мама розкажуть, що то таке струсь, а я тільки скажу, що їх тут розводять в одному селі так багато, як курей, і держать в загородці, а вони нудяться, бо звикли бігати по пустині.
Нехай Михальо скаже, чи гарні ці картинки, то я ще яких пришлю.
Тітка Леся
Примітки
Подається за виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 833, з архіву М. М. Кривинюка.