Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

15.02.1910 р. До М. В. Кривинюка

15 лютого 1910 р. Гелуан 15 (3)/II 1910, Égypte, Hélouân, villa Continental

Дорогий Михайле!

Вчора був у мене Яворницький, що ледве знайшов мене, бо шукав у пансіоні п. Білинської, – казав, що се Ви йому таку адресу дали, але се він, певне, щось наплутав, бо я ж усі свої адреси подавала додому і Ви їх мали знати. Ну, та дарма, все ж він мене знайшов, і се дуже приємно, бо взагалі тут не часто українця побачиш, а, крім того, він видався мені симпатичним і інтересним чоловіком. Тепер він поїхав у горішній Єгипет оглядати тамошні руїни, а на поворіт проживе тут з тиждень на нашій віллі для відпочинку. Він завзятий дід – лазив і на піраміди, і в піраміди, і де його тільки не носило! Се в 60 літ і з ревматизмом! Ну-ну! Треба буде з ним ще раз в єгипетський музей поїхати – на «пані з золотим обличчям» подивитись (там є така одна красавиця). А поки що я сиджу грибом і нікуди не рипаюсь. Вприскую двічі на тиждень туберкулін і маюся нічого собі: реакція невеличка, не вище 37,2 (се в Телаві було цілу зиму встяж без жадного туберкуліну), перші дні самопочуття було поганеньке, а тепер і се нічого, навіть майже перестала боліти спина і ноги, а то було здорово обридали і вдень, і часто вночі.

Ну, як же у Вас діла з урядженням в Катеринославі? Далось уже Вам узнаки теє «тимчасове» життя! Отак от і ми, все «на отлете». Писав Кльоня, що все старається видобутися з Телава кудись на сухіше місце, та поки що нічого певного нема. Не знаю, чи просив він Вас відослати йому назад ті етнографічні матеріали, що ми послали до Вас, вибираючись в Єгипет. Якщо ні, то я прошу їх відослати, нехай уже він їх сам глядить, а то він завжди за них дуже турбується, як не має їх при собі. Та, може, якщо справді доскочить якого переміщення, то матиме місяців зо два вільних «на переїзд» і, може, займеться трохи порядкуванням сих матеріалів. Адреса його все така: Телав, Тифлисская губерния, 4-я Нагорная, № 4, Климентию Васильевичу Квитке.

Бачила я, нарешті, Білинського. І така шкода! Виходить, що він в Мекку не їздив, і я через непорозуміння не бачила його досі. Знайомостю з ним я дуже задоволена, а як він з мене, то вже він знає.

Чи не знаєте, чому Ліля і мама не озиваються до Кльоні? Він писав до їх святами. Може, пропали листи (чи картки)? Писала б я ще, та вже треба вчити одного пана по-французьки. Будьте здорові, цілую Вас.

Ваша Леся


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 304 – 305.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 573 – 574.

Подається за автографом (ф. 2, № 443).