11.11.1910 р. До М. С. Грушевського
| Кутаїсі |
Вельмишановний Михайле Сергійовичу!
Переїзд на нове місце і дві гострі недуги перед і по переїзді не дали мені відповісти досі на Ваші два листи. І тепер чуюся слабо, ледве можу писати, тому коротко скажу: драму свою вже не прошу посилати мені назад, бо не знаю, коли могла б зайнятися нею — не маю здоров’я. Як можна друкувати так, як єсть, то прошу. Щодо змін: І і II акти ніяк не можна злучати в один без нарушения сцен[ічного] плану, тому не сполучуйте, але І акт можна скоротити, обірвавши діалог з префектом, ледве він скаже, що був у Секста і бачив Крусту, а тоді одразу дати сцену з жінкою, що розшукує свою дитину; зробіть се, будьте ласкаві, самі (не доручаючи іншому), там побачите, на якій строфі можна зробити сю купюру.
V акт не друкуйте і віддайте його Кривинюкові на схов, може, колись той акт на щось мені придасться. Тепер кінчіть на IV-му, отже драма буде в 4-х діях. Коли нема грубих промахів історичних, то вже, може, друкуйте без змін (крім згаданих двох великих), бо тепер я не можу ще довго взятись до обмірковування їх, а як трохи поправлюсь, то, либонь, знов кудись на довші ліки помандрую, мінятиму адреси, томитимусь, відпочиватиму і тільки гаятиму час Вам і собі.
Fiat voluntas Dei над моїми святими і грішними героями, а я вже їм не поможу. Взяти на себе обов’язок постійного критика тепер не можу. Дякую дуже за запросини. Як матиму силу, то при нагоді щось і в сім напрямі напишу, але виразно ще нічого не можу обіцяти.
З найщирішою пошаною
Леся Українка
Примітки
Подається за виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 840, з рукописного відділу бібліотеки Товариства ім.Шевченка у Львові.
драму свою – «Руфін і Прісцілла».