Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

Поч. 06.1876 р. До Драгоманових

Поч. червня 1876 р. Новоград-Волинський

Були у нас ужачі яйця; ми хотіли, щоб вони вивелись, та закопали в землю, та нічого не зробили. Я дуже скучила за вами всіми. Гімнастику вже зняли, а зимою повісить папа. Вишинська казала, що я не можу там на одну гору не дуже високу злізти. Бабушка купила стакан. Купець казав, що такий, хоч трясни об пол, то не розіб’ється, а папа каже: ну, тряснем ним. Колись ми переправлялись на ту сторону, а мама пішла за хлопцем, щоб правив, а ми самі поїхали, а мама хотіла встати та впала у воду.

Леся


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 9.

Друкується за рукописною копією, зробленою сестрою Лесі Українки Ольгою Петрівною Косач-Кривинюк. Копія зберігається в матеріалах дослідниці життя і творчості Лесі Українки М. Д. Деркач у Львові. Автограф не зберігся.

Це, очевидно, перший написаний майбутньою письменницею лист. Про нього є згадка сестри Лесі Українки Ольги: «А на початку 6-го року життя вчилася писати навмисне для того, щоб написати першого в житті листа до своїх любих дядька та дядини Драгоманових» (див.: Спогади про Лесю Українку, К., 1971, с. 42). У спогадах сестри Ольги сказано, що в цьому листі була дописка матері, яка пояснювала підпис «Леся» як відмову дочки від свого попереднього імені «Лося».

Датується за змістом листа на підставі згадки про ужачі яйця та спогадами сестри Ольги.

У січні 1876 р. Леся Українка з братом Михайлом жили у Києві в родині Драгоманових. 1 лютого 1876 p. M. П. Драгоманов емігрував за кордон – спочатку у Відень, а потім у Женеву.

гімнастику вже зняли… – мотузяну гімнастичну драбину, на якій маленька Леся любила виконувати різні вправи.

Вишинська Надія Григорівна – новоград-волинська приятелька родини Косачів, мати Н. І. Гроздової (див. прим. до листа від 15.02.1890 р.). Докладніших відомостей немає.

Бабушка – Єлизавета Іванівна Драгоманова.

Мама – Ольга Петрівна Косач.

Подаємо текст листа без приведення до сучасної орфографії:

Були у нас ужачи йайця, ми хотыли, щоб вони вывылысь та закопалы в землю та нічого не зробилы, я дуже скучыла за вамы всімы, гімнасьтьіку вже сьньялы а зімою повысыть папа, вішыньска казала, що я не можу там на одну гору не дуже высоку зьлізты, бабушка купыла стакан. Купец казав що такый хоч трьясны об пол то не розібьется, а папа каже ну трьяснем ным. Колысь мы переправльялысь на ту сторону а мама пішла за хлопцем щоб правыв, а мы самы пойіхалы, а мама хотьіла встаты та впала у воду.

Леся

Подається за виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 29.

Примітки О.Косач-Кривинюк:

1. Тут цей лист надрукований вперше з рукопису Г.Лазаревського.

2. Правопис цього листа, як і дальших трьох Лесиних дитячих листів заховую такий, як у рукописі Лазаревського, чи відданий він там точно, не ручуся.

3. До цього листа Лесина мати додала, що новий підпис «Леся» означає відмову дочки від попереднього свого імені «Лосі».