22.11.1885 р. До Є. І. Драгоманової
| Колодяжне | 10-го октября |
Милая бабушка!
Дуже Вам дякую за посилку, котру ми недавно получили. Іконку я ношу при собі завше. З Друскенік ми вже давно вернулися, ми були там півтора місяця, але напрасно, бо мені там нічого не помоглось, навіть як я туди їхала, то мені було лучче, а як звідти, то гірше.
Рука у мене зовсім не болить і не мішає мені нічого, бо я все нею можу робить, що мені треба, а нога таки болить, часом більше, часом менше (ходить мені трудно, як ніхто не піддержує), і зовсім не перестає. Я послі буду брать сольонії ванни, а тепер ще не беру, бо ванни ще нема, не зробили.
На той год ми хочемо знов їхать куди-небудь на води, але ще не знаєм добре, куди іменно. Так вообще я не дуже здорова: дуже болить і кружиться голова. Наші діти усі тепер здорові.
Хлопчик Микось уже може сам перейти через хату, ні за що не держачись, може сказати «папа», «мама» і деякі слова. Він дуже веселий і здоровий хлопчик, його уже одлучили, а перед тим, як одлучити, зняли з його портрет, на котрім він дуже добре вийшов: сидить сам на стулі в вишитій сорочці і в штанах.
Оксаночка теж здорова, все бігає надворі і од Лілі нігде не одходить, з хлопчиком часом свариться, та хлопчик їй не піддається. Ліля у нас хазяйка: годує індиків, качок і голубів; щодня після снідання зо мною учиться, а потім бігає по всіх усюдах з одною дівчинкою Марисею, з котрою вона у великій дружбі.
Миша давно вже поїхав у Холм, хоч трохи пізніше, як усі гімназисти, бо був слабий на горло і не міг поїхати; мама з Лілею потім їздили до його у Холм на Чесного Хреста, там був тоді храм і приходило дуже багато народу. Миша живе на квартирі у одного учителя, у того ж, що жив торік; з ним живуть іще чотири ученики, з котрих двох він учить і бере за кожного в рік по 40 р.
У нас тепер по утрам бувають морози і досить холодно, так що ми топимо уже грубки. Напишіть, чи й у вас холодно? Чи живуть у Вас іще на квартирі Стоянови? Кланяйтесь їм од мене.
Прощайте, милая бабушка, цілую Вас, напишіть до вас скоріше та не сердіться на мене, що я так рідко до Вас пишу.
Ваша Леся
P. S. Мама получила те письмо, що Ви писали з дядьком Сашею в августі.
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 18 – 19.
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 7 – 8.
Друкується за автографом (ф. 2, № 37).
Рік встановлено на підставі згадки про лікування на курорті Друскеніки.
З Друскенік ми вже давно вернулися – тобто з курорту Друскеніки в Литві, де Леся Українка від 15 червня до 1 серпня 1885 р. лікувала соляними ваннами хвору ногу.
Марися – приятелька Лесиної сестри Ольги. Докладніших відомостей немає.
На чесного Хреста – Тобто 27 вересня.
З дядьком Сашею – тобто з Олександром Петровичем Драгомановим.