Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

14.12.1881 р. До Є. І. Драгоманової

Луцьк Г[ород] Луцк, 2 дек[абря] 1881 г.

Милая бабушка, простіть мене, що я так довго не писала до Вас. Я з мамою приїхали сюди вчора ввечері і пробудем тут два дні, Миша і Ліля остались дома, в Києві. Ми учимось дома, до нас ходить учитель-студент, і ходить до нас кожний день; я іще беру уроки на фортепіано і ходжу раз в неділю. У Митьки, сина дяді Гриші, був скарлатин, тепер уже пройшов, тільки він ще не виходить надвір. Ми перше обідали в гостиниці, а тепер вже єсть кухарка – теж німка. Моя кицька, що в мене була, кудись втекла вже давно. Того платка, що Ви прислали мамі, я ще не бачила, бо ми з ним розминулись, бо як ми виїхали в Луцьк, то папа послав в Київ платок і мені муфту й шапочку. Мені в Києві добре, тільки ні в ким гратись, бо которі єсть знакомі – або великі, або маленькі, або не хотять ходити до мене. Ліля має чотири кукли – три маленькі і одну велику, що їй подарувала Шура, кукла закриває очі, і Ліля її дуже любить; в теї кукли єсть кілька платтів, і Ліля її по десять раз на день переодіває, перш по одному платтю, а після всі разом – одне на друге. Мама збирається, як приїде в Київ, знять портрет з Лілі. У мами тепер зробився флюс. Ми ходили два рази в театр в Києві і на виставку картин. Папа як їздив в Колодяжне, то вбив лося і взяв собі [нрзб.]. Прощайте, мила бабушка, напишіть, що Ви робите і чи здорові.

Ваша Леся


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 11 – 12.

Вперше надруковано у вид.: Українка Л. Твори в 5-ти т., т. 5. К., 1956, с. 5 (Далі посилання на це видання подається за формою: Твори в 5-ти т., т. 5).

Подається за автографом (ф. 2, № 32).

Ми учимось дома – Мати Лесі Українки згадує:

«Коли діти підросли, і їм довелось спізнатись із шкільною наукою, і ми стали думати про те, що для науки дітей доведеться на якийсь час переїхати до Києва. На зиму р. 1882 – 3 ми й переїхали сюди – я з дітьми; чоловік лишився на службі в Ковелі. Жили ми тоді в Києві дві зими (81 – 2, 82 – 3 рр.), на літо виїжджаючи до Колодяжного.

У Києві ми оселилися на тихій Стрілецькій вулиці. До нас ходили вчителі, запрошувані для науки до дітей, репетитори-студенти. Леся переходила той курс, що й Михайло. На уроки музики Лесі приходила до нас Ольга Олександрівна Лисенкова. Вона дуже добра була вчителька, могла надати своїм учням доброго і знання, і смаку музичного.

Що ж до курсу гімназичного, то Леся разом з Михайлом учила й класичні мови – грецьку з латинською, навіть тоді ж на Стрілецькій вулиці переклала одну пісню Овідія» (Спогади про Лесю Українку, с. 86 – 87).

Дядя Гриша – Г. А. Косач (1843 –?), дядько Лесі Українки по батькові.

Як ми виїхали в Луцьк – З початку жовтня 1881 р. Леся Українка з матір’ю, братом Михайлом та сестрою Ольгою жила в Києві. У першій половині грудня вона з матір’ю на кілька днів приїздила до Луцька відвідати батька. У цей час і написано нею даний лист.

Шура – Олександра Євгенівна Судовщикова-Косач (1867 – 1924), дочка політичного засланця, подруга Лесі Українки, згодом дружина її брата Михайла.