14.05.1884 р. До Є. І. Драгоманової
| Колодяжне |
Милая бабушка, дуже мені неприятно, що папа Вам написав, що він нас приганяв писать, чого ніколи не буває, і хоть я, може, не часто пишу до Вас, но зато всегда з охотою і приятностю. Папа навіть після нас писав, значить, нас навіть не було до чого приганять. Дуже дякую Вам за цвіти, вони лежать на пошті, і їх скоро привезуть сюди. В нас также на святки було скучно, бо була дуже погана погода, зато тепер тепло і гарно так, що ми в одних платтях ходим.
Нам тепер багацько роботи, бо ми насадили садок, і хоть не всі дерева, як перше, а все-таки треба поливать. Ми насіяли багацько цвітів, котрі теж треба поливать. Ліля собі, т[о] є[сть] для своїх кукол, зробила малий огородчик. Наші паски були дуже гарні. Лілиних три малих пасочки трошки поперевертались, але то їм нічого не помішало.
Вчора ми получили Ваше письмо. Вчора були Тамарині іменини, і папа їй подарив повозочку з лопаткою і вилками, котрими вона дуже втішається. Вона дуже багацько говорить і все рисує щось. Миша вже давно поїхав у Київ. Ми всі здорові. Прощайте, милая бабушка, цілую Вас, кланяйтесь дівчатам Стояновим.
Ваша Леся
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 15.
Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 6 – 7.
Подається за автографом (ф. 2, № 36).
Датується за вказівкою в листі на «Тамарині іменини». За церковним календарем день святої Тамари припадав на 1 (ст. ст.), або 13 (н. ст.) травня. Лист написано невдовзі після великодніх свят, які в 1884 р. випали на 20 квітня. У першій публікації лист датовано 16 квітня або 2 травня, що заперечується змістом.
Стоянови – Віра й Марія, старші дочки однієї родини, що наймала помешкання у Є. І. Драгоманової в Гадячі, з ними влітку 1882 р. заприятелювала Леся Українка.