Логотип сайта «Леся Українка»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Дослідження / Помилкові погляди Оксани Забужко на Лесю Українку / Назва

Помилкові погляди Оксани Забужко на Лесю Українку

Назва

Микола Жарких

X

Управління

Отже, книга має назву «Notre dame d'Ukraine», і видавництво вмістило її в серію «Висока полиця». Все це – не без значення, і те, що полиця не аби-яка, а саме висока, треба затямити – ще стане у пригоді.

Notre dame для француза – це те саме, що our lady для англічанина, nasza pani для поляка чи Госпожа – для росіянина, тобто богородиця. Українська мова не має для неї іншого означення, як богородиця чи божа матір, і тому щоб зробити назву одночасно і непрозорою, і «європейською», довелось вдатись до французької.

О.Забужко поставила запитання – яким чином Леся Українка опинилась в числі українських знаменитостей і навіть потрапила на двохсотгривневу купюру. На сторінках 31 – 53 своєї книги Забужко вибудовує дуже складну і малозрозумілу теорію цього явища.

Коротко (наскільки я, недостойний, годен збагнути таку премудрість) вона зводиться до наступного: в християнській культурі живе троїсте божество, в якому святий дух є жіночим божеством. Сучасна українська культура є секулярною, але структурно подібною до християнської, тому серед наших божеств також одне має бути жіночим – і от ним стала Леся Українка, персоналізація святого духа.

Ну, ми самі бачили Багдад і добре знаємо, що святий дух у християнстві є сутністю безтілесною і безособовою. Щодо його буцімто-жіночості нас і десять таких авторитетів, як О.Забужко, не переконають.

Простою мовою, О.Забужко вважає, що Тарас Шевченко, Іван Франко і Леся Українка утворюють триєдине українське божество. Хто тут є отець і хто син, кого з них і від кого породила notre dame d'Ukraine і яким ярмісом богородиця стала святим духом – всі ці важливі питання залишаються без відповіді. З точки зору міфографії воно і краще, бо міф має бути грандіозним, загадковим, таємничим і суперечливим – без цього він залишиться тільки літературним текстом.

В дійсності справа з культом Лесі Українки стоїть значно прозаїчніше. В середині 1970 року у зв’язку з наближенням сторіччя від дня народження поетеси у США було видано працю Ольги Косач-Кривинюк «Леся Українка: хронологія життя і творчості» (передмова до книги датована липнем 1970 р.). Радянське керівництво не дрімало і підготувало ідеологічну відсіч у вигляді ')">постанови Центрального комітету Комуністичної партії України та Ради міністрів УРСР «Про відзначення 100-річчя з дня народження Лесі Українки». Це був справжній бліцкріг – постанову датовано 17 липня 1970 р. Цією постановою товариші П.Шелест і В.Щербицький зобов’язали провести урочистий вечір, спорудити пам’ятник Лесі Українці в Луцьку, видати академічне зібрання її творів, відзняти кіножурнал, художній та документальний фільми про неї.

Всі на світі чудеса від начальства трапляються. От і в даному випадку чудо було старанно підготовано, організовано і затверджено вищим керівництвом України. Цікавіше інше – у постанові нічого не сказано ані про називання вулиць, площ і установ іменем Лесі Українки, ані про меморіальні музеї, ані про спорудження пам’ятника в Києві, ані про театральні вистави її творів. А все це робилося, і в цілому відзначення ювілею явно вийшло за рамки локального ідеологічного контрудару, який, на мій здогад, задумували вищезгадані товариші. Замість поліцейсько-бюрократичного «мєропріятія» було започатковано всенародне вшанування Лесі Українки.

Отже, культ Лесі Українки – дозволений начальством вияв українського патріотизму. І хоча начальство спохопилося і почало заарештовувати за любов до Лесі Українки, але пам’ятники будувались, книжки видавались і кінофільм було відзнято.

Ми бачимо, що всі основні складові культу Лесі Українки утворились ще за радянських часів; в добу незалежності до них додалися хіба що зображення на банкноті в 200 гривень та ювілейні монети.

От яким чином Леся Українка потрапила до числа наших національних знаменитостей. Фантазії О.Забужко на цю тему слід визнати безпідставними.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2006 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2948

Модифіковано : 17.06.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.