1906

Ольга Косач-Кривинюк

В січні Леся була в Києві.

14 січня батько писав сестрі Ользі з Колодяжного до Праги: Праздниками меня просил ген[ерал]-губ[ернатор] Сухомлинов съездить в Холмскую Русь с Ор[естом] Ив[ановичем] Левицким и собрать данные для разрешения вопроса о присоединении ее к Вол[ынской] губ[ернии]. Вот мы и ездили со 2-го [січня] по 10-ое, когда припутались сюда, да и систематизируем собранный материал и пишем… […] Полагаю, ты не раз ему [новонародженому синові, що його прозвали «Бобриком»] подпеваешь: «а ты, малый бобре, , бо я хортів маю, на тебе пускаю!» Мне довольно вспомнить о твоем голубьяті, чтоб пришел в голову этот пережиток старины.

2 лютого сестра Ізідора пише сестрі Ользі, що її «Бобрик» снився їй (Ізідорі) і Лесі дуже гарненьким і жвавеньким.

4 лютого сестра Ольга писала всім своїм до Києва.

4 лютого Леся написала сестрі Ользі і її чоловікові листа.

16 лютого батько пише сестрі Ользі з Колодяжного: «Наших я оставил [в Києві] благополучными, только у Лесі болел б[ольшой] палец на ноге, едва ходила, растяжение.»

20 лютого сестра Ізідора писала сестрі Ользі:

Ви, здається, не читали ще ні «Громадської думки», ні «Рідного краю», ні «Шершня», то я вам вишлю скілька номерів. Щодо «Шершня», то він досить нецікавий, ото тільки один, чи два номери було нічого собі, а то все неостроумне і не нове, якесь пережоване. От гарний журнал вийшов у Петербурзі «Вільна Україна», та шкода, у Києві, по случаю «воєнного положения», його конфіскували. У Москві буде виходити міжпартійний журнал «Зоря». Думають, що буде гарний. Як бачите, не дивлячись на реакцію і утиски, українська преса не гине. От шкода, «Хлібороба» закрили. «Працю» й зовсім не дали випустить.

22 лютого батько пише сестрі Ользі, що він хоче, щоб її син Михайло носив прізвище Косач, і зробить для цього всі формальності.

23 лютого Галина Комарова питає у сестри Ольги, як мається Леся.

24 лютого тітка Олександра пише сестрі Ользі: «единственное удовольствие здесь [в Києві], что могу видеть Лесю, Дорочку, близких мне, и с ними только мне приятно.»

26 лютого Леся написала Кобилянській листа.

3 березня батько пише сестрі Ользі, що посилає документ, потрібний, щоб її син носив прізвище Косач. Пише, що виїде в Ковель на двірець за «дорогими путешественниками», як одержить її телеграму, що вона їде з малим сином. Пише, що його здоров’я «уже не служит по-старому: не говоря о тихоходстве, все усиливается одышка и ожирение.»

6 березня мати писала сестрі Ользі: Ми зважили напевне святкувати тут [в Києві] (себто я і Леся). З певністю і папа на свята буде в Києві. […] Головна сих днів новина – виставка українських народніх виробів (етнографічно-«кустарна»). Се щось надзвичайне вийшло! 6 зал! І Все тільки українські речі та які гарні! Виставка чудова просто – грандіозна! Навіть «Липки» [в той час аристократична частина Києва. О. Косач-Кривинюк] кажуть: «правда, – ще не вмерла Україна!» […] Часописі потроху йдуть. Багато хиб, та вони натуральні. А вже ж якось діло йде і далі наладиться краще! Думають видавать у Києві дитячу газету (і в Полт[аві] теж). Грошей нема, пишучих людей нема, а проте заходжуються… Київці тягнуть мене в редакторки дитячої газети. Не знаю, як буде, бо я ж на літо виїду.

17 березня Леся з сестрою Ізідорою в Києві. Батько з братом Миколою в Колодяжному. Мати мала поїхати до Гадячого. Сестра Ольга має приїхати з Праги з малим сином до Києва. Батько просить Лесю телеграфувати йому про приїзд Ольги і поклопотатися про паски і все інше на Великдень.

16 квітня Леся в Києві. Там з нею вже й сестра Ольга з малим сином «Лютиком», як його називала Леся, скорочуючи «Малютика» в «Лютика».

27 квітня Леся написала до Кобилянської листа.

21 травня Леся з матір’ю та сестрою Ольгою і малим племінником у Зеленому Гаю.

30 травня Леся почала писати до Кобилянської листа.

Літом Леся перебувала в Зеленому Гаю. Там, крім неї і матері та сестри Ольги з чоловіком і сином, були того літа: тітка Олександра, К. В. Квітка, M. M. Карташевська, родина Є. Трегубова, Л. М. Жебуньов.

6 липня Леся була в Зеленому Гаю. Батько їздив на хутір Ол[ександри] Євг[енівни] Судовщикової-Косач.

4 серпня Леся була в Зеленому Гаю.

11-12 вересня Леся в Києві з сестрою Ольгою і її сином та сестрою Ізідорою. Мати в Полтаві, батько в Колодяжному, брат Микола в Києві, живе на окремому помешканні.

25 вересня Леся написала з Києва листа до Кобилянської.

2 жовтня книгарня «Київської старини» просить Лесину матір дати ще на комісію 25 примірників книжки «На крилах пісень» Лесі Українки.

14 жовтня сестра Ольга пише до М. В. Кривинюка, що вона ходить до лікарні на роботу. «Поки встає Леся, з Михальом лишається Фрося.» Зважили, що поки приходить Ольга з лікарні, то Михаля глядітиме Леся. У них «вчора ввечорі був К. Квітка і Макс[им] Мережинський», сьогодні тільки Трегубов і Квітка. Зоря Драгоманов ще живе у них.

15 жовтня сестра Ольга пише до М. В. Кривинюка: «Прийшла з больниці о 2 год., син ще спав, наївшись в 10.45 з Лесею молока.» У них того дня були Олександра Євгенівна Судовщикова-Косач і Павло Шимановський, чоловік тітки Єлени Приходько, який кликав Ольгу до слабої тітки Єлени.

30 жовтня сестра Ольга пише чоловікові, що у них буває др. Мод[ест] Пил[ипович] Левицький. Далі пише: «Мені таки дуже було прикро, що Леся і Фрося мусять глядіти Михаля, поки я в больниці. Лесі взагалі нема чого бути нянькою, а у Фросі тоді було багато іншої роботи […] Фрося годує Михаля молоком, приготованим Лесею, коли мене немає, вдвох з Лесею його одягають. […] Ми було дуже турбувались за папу, бо він написав, що слабий; кашляє і лихорадка, а потім довший час не писав. Ми вже хотіли посилати телеграму, аж через Петерсонів явилось два зайці од папи, а на другий день через Трегубових кусок кози дикої, на третій же день лист од папи, що він вже зовсім здоров і десь то під час набору дуже удачно полював і з того полювання ото і нам прислав дичину […] Мама все ще в Полтавщині, пише, що дуже занята коло ,Рідного краю’ і через те рідко і мало пише нам.» Сестра Оксана витримала іспит в консерваторію. Дора, Микось, Зоря вчаться, бо всі троє мають іспити та колоквіуми.

Був дуже вдалий народний концерт Просвіти, всі чисто «наші» і служниці були на ньому. Ольга сама була вдома з дитиною. Скоро буде просвітянський спектакль. На сих днях вийде з друку од Просвіти книжечка Драгоманова і друга про земельну справу в Зеландії, далі медична Левицького і календар Просвіти. В бібліотеці Просвіти вже до 2000 книжок, надіються на дозвіл одкрити бібліотеку для користування.

6 листопада сестра Ольга пише М. В. Кривинюкові: «Позавчора ми з Лесею були у Шури [дружини брата Михайла]. […] Кияни все зважають, чи бути ,Київській старині’, чи ні. Науменко вніс проект цілого ряду реформ ,К. ст.’ і пропозицію видавати далі, завівши ці реформи. Головні реформи такі: щоб було два одділи 1) науковий історичний, статті в ньому і по-рос[ійськи] і по-укр[аїнськи] – як хто напише – і 2) лише укр[аїнський], в якому б була белетр[истика], огляди політичні, економічні, літературні і т. д., публіцистика і т. д. Співробітникам платити по 30 р. за аркуш, для оглядів же мати спеціального чоловіка, котрому платити помісячно по 70 р. в місяць. Заковиками являється те, де взяти гроші, щоб платити (передплатників у ,К. ст.’ всього 600) і де взяти такого чоловіка для оглядів. Кажуть, що такого чоловіка неможливо знайти. От, кияни і думають та думають і ніяк зважити не можуть, що їм робити.» У Косачів в даний момент є в гостях К. Квітка, він має вкинути цього листа в скриньку.

9 листопада сестра Ольга пише чоловікові, що малий син захворів на грип з ангіною (потім виявилося, що то початок кору). «Спасибі дядині [Л. М. Драгомановій], що була у мене весь вечір і все помагала робити, а то Леся пішла на Просвіту, Дора ,по парафії’ і мені самій було б досить прикро і трудно.»

15 листопада сестра Ольга до М. В. Кривинюка:

«Знов нова біда нам. Сьогодні рано приїхав папа і зовсім слабий. […] Др. Левицький знаходить у папи сухий плеврит. Зовсім це негаразд в його літа та з його склерозом. Ще добре, що йод так підправив його, що серце працює добре. […] Він вже днів три нездоров, а се ще за дорогу гірше стало. Але все ж, може, краще, що він приїхав, а то б не писав, що слабий, та був би там сам, то й доглянуть нікому було б.»

16 листопада сестра Ольга до М. В. Кривинюка:

«Папі сьогодні далеко краще: температура нормальна, в боку не болить, одишка менша, хрипить і треться в грудях далеко менше. Але він ще лежить і, певне, днів два пролежить, а потім з тиждень в хаті просидить.» Мати пише, що скоро приїде, щось нездужає і їде до Ольги лікуватись. «Леся й Дора майже весь день не були вдома.»

«Думаю, що на Лесю і Фросю зовсім безпечно могтиму лишити Михаля на який тиждень. […] Спектакль Просвіти дав дефіциту 5 рублів, але Грінченко пожертвував свої ,авторські’, щоб покрити його. 26-го будуть загальні збори Просвіти. Книжок вже є більше двох тисяч. […]…кожну хвилину дзвінок та й дзвінок, одбувайся зо всіма посітителями: Леся в Просвіті, Дора ‘на парафії’.»

17 листопада сестра Ольга до М. В. Кривинюка: Папі далеко краще. і він навіть поривається іти завтра на «редакцію» «Киевск[ой] ста[рины]», бо завтра вже окончательно зважатимуть, чи бути їй чи не бути.

19 листопада сестра Ольга, пишучи до М. В. Кривинюка, згадує, що у них «фабрика квіток» для кіоску на політехнічному вечорі.

20 листопада батько пише матері, що приїхав до Києва хворий на плеврит. Лікують його Ольга і др. Левицький. 5-8 дівчат у Лесі під її керівництвом роблять квітки для українського кіоска на вечорі 21 листопада в політехнікумі. Ізідора розпорядителькою на тому вечорі. Один Микола по-олімпійському спокійний, а решта роблять страшенний шарварок.

22 листопада сестра Ольга пише до М. В. Кривинюка, що батько майже зовсім здоровий і поривається виходити з дому, але Ольга не пускає. Мати не приїхала. На батькове телеграфічне запитання, що з нею, відповіла телеграфічно: «здорова, приеду позже». Всі здорові, лише втомлені: Леся і Ольга од помагання робити український кіоск (власне, цілу залю) на політехнічнім вечорі, Дора од того, що теж багато робила для того вечора, а сьогодні протанцювала цілу ніч на ньому, Микось не робив, але ніч протанцював, Ольга з Лесею були «вчора» з 1 г. дня до 6 вечора в політехнікумі, а на вечорі не були, бо й так кіоск увірився. Увечорі вчора ще й на Просвіту мусіли йти.

Тітка Єлена пригнічена смертю брата свого чоловіка і арештом племінника Ант[она] Шимановського, якого, певне, зашлють у Сибір, а може, й на каторгу, а також поганими фінансовими справами свого чоловіка, через які вона не може поїхати побачитися з арештованим племінником. Тітку Сашу дуже шкода, що так зле з її сином.

27 листопада сестра Ольга пише до М. В. Кривинюка, що батько зовсім одужав і виходив з хати днів три, а 26-го ввечорі поїхав до Ковеля і Колодяжного. Матері ще нема в Києві.

Ольга робить Лесі впорскування арсеніку.

Було багато зборів у Просвіті, готувалися до загальних зборів, що дуже добре відбулися 26 листопада. Вибрали 119 нових членів, сподіваються, що робота піде жвавіше. 28 листопада буде другий просвітянський концерт в народній авдиторії. Ольга з жінкою кузена Павла Шимановського збираються йти на нього, а Павло з Лесею будуть дітей глядіти (Ольжиного сина і Павлового сина).

На різдвяні вакації приїздив до Києва М. В. Кривинюк. Сестра Ольга слабувала, як тоді думали, на дифтерію (потім виявилося, що то була зовсім не дифтерія). Всім робили профілактичні впорскування антидифтерійної сироватки і в тому числі Лесі. Мали багато клопоту з ізоляцією дитини і дезінфекцією помешкання. Всю цю мороку перебувала і Маня Биковська, що гостювала тоді у Лесі.

31 грудня Лідія Драгоманова-Шишманова написала Лесі листа.

Підстави

1. Спомини А. С. Макарової.

Листи

2. Батьків сестрі Ользі. 14 січня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

3. Сестри Ізідори сестрі Ользі. 4 лютого. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

4. Сестри Ольги всім до Києва. 4 лютого. Архів Олени Пчілки

5. Лесин сестрі Ользі і М. В. Кривинюкові. 4 лютого. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

6. Батьків сестрі Ользі. 16 лютого. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

7. Сестри Ізідори сестрі Ользі. 20 лютого. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

8. Батьків сестрі Ользі. 22 лютого. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

9. Галини Комарової сестрі Ользі. 23 лютого. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

10. Тітки Олександри до сестри Ольги. 24 лютого. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

11. Лесин Кобилянській. 26 лютого. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 50.

12. Батьків сестрі Ользі. 3 березня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

13. Материн сестрі Ользі. 6 березня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

14. Батьків Лесі і сестрі Ізідорі. 17 березня. Архів Лесі Українки

15. Материн Лесі. 16 квітня. Архів Лесі Українки

16. Лесин Кобилянській. 27 квітня. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 51.

17. Батьків матері. 21 травня. Архів Олени Пчілки

18. Лесин Кобилянській. 30 травня – 3 червня. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 52.

19. М. М. Карташевської матері. 12 червня. Архів Олени Пчілки

20. Сестри Ольги М. В. Кривинюкові. 5 травня 1907. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

21. Батьків матері. 6 липня. Архів Олени Пчілки

22. Батьків матері. 4 серпня. Архів Олени Пчілки

23. Батьків матері. 11-12 вересня. Архів Олени Пчілки

24. Лесин Кобилянській. 25 вересня. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 53.

25. Книгарні «Киевской старины» матері. 2 жовтня. Архів Олени Пчілки

26. Сестри Ольги М. В. Кривинюкові. 14 жовтня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

27. Сестри Ольги М. В. Кривинюкові. 15 жовтня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

28. Сестри Ольги М. В. Кривинюкові. 30 жовтня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

29. Сестри Ольги М. В. Кривинюкові. 6 листопада. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

30. Сестри Ольги М. В. Кривинюкові. 9 листопада. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

31. Сестри Ольги М. В. Кривинюкові. 15 листопада. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

32. Сестри Ольги М. В. Кривинюкові. 16 листопада. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

33. Сестри Ольги М. В. Кривинюкові. 17 листопада. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

34. Сестри Ольги М. В. Кривинюкові. 19 листопада. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

35. Батьків матері. 20 листопада. Архів Олени Пчілки

36. Сестри Ольги М. В. Кривинюкові. 22 листопада. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

37. Сестри Ольги М. В. Кривинюкові. 27 листопада. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

38. Сестри Ольги М. В. Кривинюкові. 19 квітня 1907. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

39. М. В. Кривинюка сестрі Ользі. На початку 1907 р. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.

40. Лідії Драгоманової-Шишманової Лесі. 31 грудня. Архів Лесі Українки

1906 Написано

На роковини Шевченка 1906 Легенда. (Було колись в одній країні)

7 березня 1. Веселий пан.

7 березня чи скоро після того 2. Практичний пан. 3. Пан-політик. 4. Пан-народовець.

7 березня Казочка про край царя Гороха.

7 березня Казка про Оха-Чародія.

19 березня Без назви (Утопія в белетристиці). Рос. стаття. (Чи друкована?). [Надрук. 1956. Ред.]

21 червня Тиху задуму вечірнюю напрасна буря розвіяла. Недруковане. [Надрук. 1947. Ред.]

4 жовтня У катакомбах.

11 жовтня Пророк (Я духові серцем сказав).

18 жовтня В дому роботи, в країні неволі.

24 листопада Жіночий портрет (Ти чесна жінка, ти не продаєш). Надруковане. [Надрук. 1947. Ред.]

2 грудня До утопії. Вірші: Не хутко те буде. Недруковане. [Надрук. 1947. Ред.]

1906 Утопії. 1. Утопія (Прозаїчний уривок). 2. А все таки прийди (Проз. уривок).

1906 Interview (Утопічна фантазія). (Проз, уривок).

1906 ? Légende des siècles (Здавен було марю). Недруковане. [Надрук. 1947. Ред.]

1906 ? В холодну ніч самотній мандрівець. Недруковане. [Надрук. 1947. Ред.]

1906 Надруковано

Справа ірландської мови. Фегі. Переклад Лесі Українки. «Нова громада» І.

Маврський король. З Гайне. «Нова громада», ч. II.

Лагідні поети, співайте. З В. Гюго. «Рідний край», ч. 18.

Enfant perdu [Загублена дитина]. З Гайне. «Вільна Україна», ч. III.

Коли сниться мені, що ти любиш мене. З Байрона. «Рідний край», ч. 50.

Утопія в белетристиці. «Нова громада», ч.ч. XI і XII.

Одно слово (Оповідання старого якута). «Вільна Україна», ч. 1-2, стор. 7-10.

Легенда (Було колись в одній країні…). «Шершень», ч. 8, стор. 3.

Пан-політик. «Шершень», ч. 15, стор. 6.

Пан-народовець. «Шершень», ч. 16-17, стор. 3.

Веселий пан. «Шершень», ч. 16-17, стор. 6.

Казочка (Ви чули казочку про край царя Гороха…). «Шершень», ч. 18, стор. 3, 6.

У катакомбах. «Рідний край», ч. 19, стор. 2-8.

Три хвилини. «Нова громада», ч. 10, стор. 1-20.

В дому роботи, в країні неволі. «Нова громада», ч. 12, стор. 1-6.

Пророк. «Рідний край», ч. 51-52, стор. 12.