2.03.1895 р. До І. Я. Франка
| Софія | 18/ІІ 1895, Софія |
Вельмишановний добродію!
Давно годилось би мені самій написати до Вас, та все якось «за недосужностию времени и за разными околичностями» не виходило. Після таких великих і так мало заслужених компліментів, які я мала від Вас з поводу мого перекладу, я уважаю його за не конче добрий, але ліпше не можу зробити, – мені випадало б сказати: давайте скоріш не то що «Торквемаду», а хоч і самих «Misérables». Але я, наперекір натурі всіх поетів, дуже обачна і через те попрошу Вас перше прислати мені, коли можна, «Торквемаду»
(будьте певні, що я Вам його «не зажилю»), бо я щось забула, як він мені здавався, коли я його читала, нехай я побачу, який він і чи втну я перекласти його. Певна річ, що коли б я взялась перекладати, то, звичайно, віршами, інакше се б значило зложити зброю долі перед В. Гюго та ще й після того, як уже було пробувано свої сили на ньому. Може бути, що я одважусь на сей переклад, тільки не буду займатись ним у Софії, а хіба дома, бо тут у мене багато є роботи, надто з читанням таких речей, які в Росії трудно здобути або й зовсім неможливо. Додому думаю вертатись в початку мая (запевне, через Галичину), коли не затримає тут яка-небудь force suprême.
Прислала б я вам до «Ж[иття] і сл[ова]» дещо з віршів, та боюсь, що з них менше користі, ніж з моїх перекладів, через те, певне, ліпше буде, коли я скоріше скінчу переклад Верна. Журить мене все-таки сей переклад Верна, дерев’яний він такий (і переклад, і сам Верн, с[еб]т[о] його стиль – протестантський). Певне, друга частина вийде ще гірше, бо я стратила душевну рівновагу, а тут уже, знаєте, не до стилю. У нас тепер погано жити, бо дядькове здоров’я значно погіршало, а се кладе тінь на всіх і на все…
Бувайте здорові! Бажаю Вам всякого поспіху на науковому полі. Ользі Федорівні моє вітання; сподіваюсь на повороті застати її в ліпшому здоров’ї, ніж було навесні. Цілую всіх Ваших «драбів» і гречну дівчинку Ганнусю, то мені мила дитина!
Зостаюсь з поважанням
Л. Косач
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 287 – 288.
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 42 – 43.
Подається за автографом (ф. 3, № 1610, с. 121 – 124).
Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 301 – 302. О.Косач-Кривинюк датує лист 6 (18).02.1895 р., вважаючи дату 18.02 григоріанською. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.
З поводу мого перекладу – Йдеться про переклад твору В. Гюго «Les pauvres gens» («Сірома»).
Давайте скоріше не то що «Торквемаду» – І. Франко запропонував Лесі Українці перекласти драму В. Гюго «Торквемада». Поетеса згодилась, але здійснити переклад не змогла.
Цілую всіх Ваших «драбів» і гречну дівчинку Ганнусю – дітей І. Франка.