15.04.1902 р. До М. I. Павлика
| Сан-Ремо |
San Remo, villa Natalia, Corso Cavallotti. 15.IV 1902 |
Шановний друже!
Не беріть мені за зле, що я мовчала, я не лежала три тижні, але й здорова не була, все нападали бронхіти, то сухі, то мокрі, мучили безсоння та плевричні болі, а до того і душа, і думка були до краю неспокійні, а далі й змучені через різні справи, про які було б довго, та й нецікаво для Вас розказувати. Отже, писати не могла.
Я рада за Вас, що Ваші «добродії» хоч трохи схаменулися, а ще більше рада, що їдете до Соф[ії] – окрім всього іншого, Вам, може, так і на здоров’я ліпше буде, бо там сей сезон найкращий, ще не гарячий, але вже теплий.
Привітайте там від мене Ліду, Івана та Міку. Я й Ліді сього місяця тільки на картку здобулась, але нехай вибачить, – я не писала їй листа з тих самих причин, що й Вам. Я тепер далеко не завжди в стані писати листи акуратно, і так ще, може, довго потриває (кажуть, я років за два тільки можу вигоїтись зовсім) – будьте вибачні, бо така нерівна психологія властива, здається, всім моїм товаришам по хоробі, певне, вона корениться в фізіології, хоч мені завжди здається, що причини мого настрою зовсім не в тім, що в мене груди болять або кашель мучить, та, певне, то тільки здається. У всякім разі, два остатні дні і я фізично і психічно здаюся собі здоровою цілком (що від чого залежить, не тямлю), так що навіть рука до роботи поривається. Так чи інакше, ми ще поборемось, я ще бачу довгу путь перед собою і думаю, що найгірше для мене вже минуло. Моє серце «горі», – а Ваше?
Напишу ще до Соф[ії], а тепер боюся розминутися з Вами, та ще до того спішуся. Бувайте здорові, шановний і дорогий друже.
Л. Косач
Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 11, с. 347 – 348.
Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 3, с. 90 – 91.
Подається за автографом (ф. 101, № 366).
Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 616. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.
і душа, і думка були до краю неспокійні – через звісти про арешти товаришів у Києві.