Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

25.06.1902 р. До М. В. Кривинюка

Київ

Дорогий брате!

Вже три дні, як я в Києві, та тільки сьогодні можу написати Вам. Не гнівайтесь, що спізнилася з листом, але я все ніяк не могла сама зорієнтуватись в тому, що мені казали, і не могла написати через те і Вам чогось виразного. Нарешті зважила подати Вам факти так, як їх сама чула, а вивод Ви вже самі зробіть. Могла б зробити се і вчора, та подумала, що таки ліпше послати листа з Германії, і через те пождала нагоди (до сьогодні), а сьогодні увечорі пошлю вже напевне. Простіть, коли ся надмірна обережність іритує Вас, але я вже побачила тут стільки надмірної необережности (не тільки в своїх, але і в чужих справах, і так поступали навіть люди інтелігентні), що я вже волію впасти в другу крайність.

Отже так стоїть справа. М. Ів. випущений уже досить давно (тижнів два), діло його ще не скінчене, але, певне, воно не дуже серйозне, коли самого обвинуваченого пустили. Та й справді у нього мало що знайшли. З листів деякі були не дуже то добрі, але, здається, тому не придали значення. У Ваших листах звернули увагу на такі місця:

1) коли буде акція, то всі інтел[ігенти] мусять одностайне стати проти ворога, за котрим провин багато (адресат поясняв, що тут на меті університ[етський] рух і унів[ерситетське] начальство, а не щось ширше, — здається, вони повірили).

2) Що треба виставити домагання, аби всі, маючі право на життя в унів[ерситетських] містах, мали право подаватись до унів[ерситетів].

3) Запитування (неодноразові) про дописи до «Молод[ої] Укр[аїни]» (на се, зрештою, була звернена тільки хвилева увага).

4) Обурення, нащо требували слова чести в «благонамеренности» для вступу на казанськ[ий] універс[итет].

Оце і все. При тому завважили взагалі (властиве, могли завважити, каже М. І.), що Ви «ліберал» і «українець» і сказали М. Ів.: ми знаєм, що Ви самі не дуже різкий, але от у Вас всякі приятелі, пишуть все по-українськи і т. п… Ну, більш ніяких даних. Вони нічого особливо не допитувались і можна думати, що нічого б Вам не зробили, якби навіть Ви на той час були тут. Але Ваші приятелі все таки думають, що Вам небезпечно приїздити через те, що можуть Вам зробити перешкоди з пашпортом, як прийдеться потім знов за кордон їхати. Крім того, вони непевні, чи за Вами нема там у Львові нагляду (негласного) і чи не «замечены» Ви там в чому. З товаришів взяті тепер двоє, але у них нічого не знайдено, що мало б відношення до Вас. Коли б Вас зачепили, то хіба так з розмаху адміністративного, бо ніяких фактів проти Вас нема. Отже міркуйте самі, чи є тут риск. Я боюся радити, бо в сих ділах не маю досвіду.

Якщо зважите їхати, то не беріть з собою нічогісінько, ні навіть лірики жадної (листів), бо читають все чисто і дуже уважно. Мої всі листи перечитали і рукописі в цензуру послали, а мене навіть роздягали і всі речі витрушували дуже старанно. Се майте на увазі.

Ваша картка тільки що отрималась, і папа вилаяв М. І. (він живе у нас).

От що, може, хутко будуть у Вас два молоді хлопці звідси, гімназісти, то прийміть їх і візьміть під егіду, щоб не попали на яких людей злої волі.

Я, може, через тижнів три виготовлю одну роботу, то куди її посилати, чи на сю адресу, що тепер (коли так, то підчеркніть слово тепер в якій небудь фразі, а коли ні, то подайте, ніби адресу композитора-етнографа, чи кого іншого в такім роді). Взагалі на случай виїзду, знайдіть собі намісника. Пишіть в Гадяч все таки не дуже одверто, бо я не зовсім певна за секрет моєї коресп[онденції].

Я послала Вам асортимент з Константинополя на розгляд (се більш-менш раритети бібліографічні) і на те, чи не варт дещо передрукувати з додатками або й без додатку. Як там 48 рік? Коли побачимо? Коли готовий, пишіть позитивну фразу з сим числом.

Ну, треба кінчать, а то пропущу нагоду. Про справи приватні вже напишу з хутора, куди їду позавтрьому.

Стискаю міцно руку. Кв[ітка] (він тут сидить) Вам кланяється. Окрім папи, я наших ще нікого не бачила.


Примітки

Подається за виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 630 – 632, з архіву М. В. Кривинюка.

Цей лист Аріадна Драгоманова послала з Берліну, їдучи до Парижу. Примітка О.Косач-Кривинюк.