Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

6.03.1903 р. До М. М. Комарової-Сидоренко

6 березня 1903 р. Сан-Ремо

…Ще маю аж сім листів на сумлінні, одну поему, одну статтю переписати і т. д. А тут ще надворі тепло та гарно, і море грає, і наші люди бігають по горах та їздять човнами, аж завидно, бо мене «не беруть». Та я вже хоч так по саду та по вулицях гуляю або так на місці сиджу та на море дивлюсь…

…В мене такий план – я прошу у тебе в тім поради: мені обридло курортне життя, хочеться жити і працювати нормально і не на чужині (вона вже мені увірилась, хоч вона і гарна), але я боюся перейти одразу після італьянської на київську зиму, і спадає мені на думку, чи не прожити мені будучу зиму в Одесі. Я ще не писала про се додому, поговорю вже сама, як приїду, бо ще є час, але я хотіла б вияснити собі заздалегідь, чи є які шанси на те, що я і в Одесі не буду в становищі такому, як тут, себто що там нічого не зароблю на місці, а муситиму шукати заробітку десь по редакціях за тридев’ять земель. Ти краще знаєш Одесу і її умови, то, може, ти мені скажеш, чи можна там знайти літературний, педагогічний, чи так який конторщицький, кореспондентський (у торгових фірм, наприклад) заробіток, людина без диплома, але тямуща в чужих мовах (настільки, що може писати по-французьки, німецьки, італьянськи і англійськи), і взагалі такого типу, як я. Якби я мала якісь вигляди на такий заробіток, я б серйозніше зайнялась переведенням в діло моєї думки (прожити зиму в Одесі) і постаралась би помирити з нею моїх рідних. Я думаю, що вони спочатку будуть против і прийдеться багато поагітувати, але я як матиму під собою якийсь «грунт», то моя красномовність буде енергічнішою. Я думаю, що безділля гірше томить і мучить людські нерви, ніж навіть надмірна робота, бо в роботі, принаймні, нема часу думати про їх. Між іншим, через те і сама хочу роботи «обов’язкової» (необов’язкова у мене завжди є, і вона мене дуже рятує, тільки я думаю, що обов’язкова порятує ліпше).


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 42 – 43.

Наведені уривки з листа Лесі Українки до її подруги М. М. Комарової-Сидоренко вперше процитовані в книзі А. Музички «Леся Українка, її життя, громадська діяльність і поетична творчість» (Держвидав України, 1925). Оскільки автограф листа не розшукано, а уривки з нього становлять незаперечний інтерес для читача, подаємо і датуємо їх за публікацією А. Музички.

Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 673. Тут вміщено тільки перший уступ. Істотних різночитань з виданням 1979 р. нема. О.Косач-Кривинюк вважала дату 6 березня юліанською.

Музичка Андрій Васильович (1886 – 1966) – український радянський літературознавець.

Одну поему, одну статтю – йдеться, очевидно, про вірш «Бранець», уперше надрукований у збірнику «На вічну пам’ять Котляревському», К., 1904, с. 121 – 123, а також про статтю «Замітки з приводу статті «Політика і етика»».