Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

19.06.1903 р. До Ф. В. Волховського

19 червня 1903 р. Чернівці Літня адреса: Росія, Гадяч, губ. Полтавська. Л[ариса] К[вітка] 19.VI. 1903.

(Вибачте безлад цього листа, чому не можу зарадити через поспіх.)

Добродію!

Два дні тому отримала Вашого листа, надісланого мені у Чернівці добродієм Павликом, і дуже вчасно, бо завтра я виїжджаю на Україну.

Я зробила все можливе у Львові, аби забезпечити Вам пересилку галицьких часописів, і сподіваюся, що редактори дотримаються свого слова. Редакції «Волі» (соц[іал]-дем[ократична]), «Молодої України» (соціалістична), «Літературно-наукового вісника» (більш-менш безпартійний) дали згоду надсилати Вам свої журнали та інші публікації в обмін на Ваші публікації російською мовою (англійську мову вони знають погано). Якби пересилання було трохи «рутенським», прошу бути поблажливим і звернути Ваші рекламації безпосередньо до відділу пересилання відповідних журналів, нагадавши їм, що вони обіцяли в моїй присутності, – це єдиний спосіб використати мій особистий вплив і єдине чим можу зарадити у цій справі. Орган партії націонал-демократичної не погодився на обмін (він цього ніколи не робить), але я Вам раджу пренумерувати [Адреса: адмін[істрація] «Діла», вул. Стефана Баторія, 24, Львів] його, бо він репрезентує думку найсильнішої партії тим часом (яка б вона далеко не ідеальна була). Ви там знайдете необхідну політичну і бібліографічну інформацію. Я саме зараз маю програму цієї партії і збірку програмних статей, рада, що можу стати Вам у пригоді, надіславши це все одночасно з листом (так викладені, що Ви вловите суть принципів цієї партії). Щодо соціалістичних органів, то Вам легко буде зробити «екстракт» при потребі, бо ці публікації не щоденні, отже, малочисельні, і їхня програма Вам більш відома.

Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка (вул. Чарнецького, 26) просить, щоб Ви відтепер надсилали їй всі Ваші публікації в обмін за «Літературно-науковий вісник» і публікації Наукового товариства. Чи може вона сподіватися?

Я не мала змоги бачитися з редактором «Доброї новини» (соц[іал-]дем[ократична] із забарвленням польськофільським), якщо бажаєте, напишіть до нього на адресу «Волі» (Lindenstrasse, 8), бо це журнали-друзі. Також я не сконтактувала з редакцією «Руслана» (партія опортуністична, «уніоністична», загалом польськофільська, хоча часто відходить від власної програми), я не знаю ніякого її впливу й сумніваюся, чи він потрібний Вам, але про всяк випадок її адреса: адм. «Руслана», площа Домбровського (Хоранщизна), 1.

За годину сподіваюся на зустріч з редактором «Гасла» (соц[іал]-рев[олюційне]) і маю намір оповістити йому про Вашу справу, а Вас поінформувати про результат. Я напишу, що потрібно в обмін на «Ruthenische Revue» [Рекомендую Вам дуже цей чисто інформаційний орган, що видається для іноземців] віденський (німецькою мовою).

Я не мала часу залагодити для Вас книги у Львові (була там лишень два дні і до того ж в умовах мало сприятливих для мого загального стану, а перш за все для моїх нервів), але я надішлю листа до пані П., а в її оперативності щодо Вашого прохання я певна.

У справі історичних праць постараюся надіслати Вам матеріали: проф. Антоновича про історію козаччини і рекомендую Вам (про загальну історію України) курс проф. Грушевського, читаний у Вільному російському університеті в Парижі, збірник праць (тепер друкується) французькою мовою. Ви можете їх отримати від Ваших паризьких приятелів. Ці дві праці не позбавлені деяких хиб і односторонності поглядів їх авторів, але їх можна рекомендувати як загальні програмні курси нашої історії, що дотепер була трактована у складі монографій або фрагментарно. Ще є праця М. Цегельського (історія Укр[аїни] для користування селян), яка вийде цього літа і яку Вам, як і мені, одразу вишлють.

Я мало орієнтуюся у польській історичній літературі, але один мій галицький колега порадив Вам книгарню-видавництво (Księgarnia Polska Poratyńskiego) у Львові, вулиця непотрібна, бо це дуже відома фірма, яка на Ваше прохання подасть каталоги, а також інформацію та необхідні поради. Тим часом мій колега рекомендує Вам книгу «Historia Polski» Bobrzyńskiego як унікальний докладний курс (науковий, популярний, невеликий водночас).

Щодо інших публікацій, то варто звернутися до п. Дашинського, посла соц[іал]-дем[ократичного] і Брайтера, посла (соц[іаліста] польського). (Я не знаю їх адреси, але можна писати на парламент у Відні).

Українські брошури й памфлети переважно друкують фірму партії, яку представляють, але я попрошу моїх колег, щоб додали підписи у разі їх відсутності.

Мій приятель з Праги дуже прихильно пише про Вас, якби всі мої приятелі були так настроєні, то справа, либонь, була б на добрій дорозі. Але я не можу нічого певного сказати, доки не повернуся до свого краю. Чула про один проект консолідації усіх українських соціалістичних груп (у федерації з російськими, чи ні, не знаю) в одну партію з їхніми програмами, що в своїй суті мало розбіжні. З цією метою відбудеться конгрес молоді в Австрії, маю надію, що його перебіг Вам буде відомий, зокрема щодо виконання мінімальної федеративної програми (практичної). Я постараюся інформувати про реакцію в українських колах і безпосередньо на конгресі, що відбудеться на австрійській території.

Я була вражена однією частиною статті російських лібералів у великому журналі (квартальному, а не двохмісячному) соц[іал-]рев[олюціонерів] російських, а саме тим, що стосується Драгоманова і його «смішного українофільського націоналізму». Якщо вони у такий іронічний і погордливий спосіб трактують Драгоманова (який при всьому тому не був ані «націоналістом», ані «філом»), то що вони скажуть, коли спізнають ближче теперішніх українських соціалістів, які є у більшій мірі «сепаратистами»? У кожнім разі подібні фрази не сприяють справі вільної федерації українсько-російської…

Зобов’язана Вам Л. Косач


Примітки

Оригінал листа зберігається в архіві Інституту Гувера, колекція Ф. В. Волховського, фонд 5.

Вперше опубліковано: Леся Українка. 1871–1971. Збірник праць на 100-річчя поетки. – Філадельфія : 1980 р.

Подається за публікацією: Дун О., Скрипка Т. Листи Лесі Українки до Фелікса Волховського. – Слово і час. – 1991. – № 5. – С. 37–48 (переклад з французької мови).