Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

3.03.1913 р. До Г. М. Комарової

3 березня 1913 р. Гелуан

…Мені дуже мило було одержати привітання від тебе і від Левенятка, і се мені підсолодило трохи враження від моїх 42-х роковин, що самі по собі не могли бути дуже приємними, бо се вже цифра така, що показує не до Петра, а до різдва. Ну, та нічого, коли минув час петрівчаних пісень, то ще, як дасть біг, поколядуємо трохи людям, поки сила.

Живу собі так, наполовину, нікуди не ходжу й не їжджу, й не хочеться мені нікуди, та, правда, і лікар забороняє рипатись, робота так іде, як і не йде, – пишу переважно листи, та й то, як напишу бува довгий, то три дні голова болить. Крім листів, тільки дві невеличкі речі написала, а то все лінуюся і навіть давнішого ніяк не спроможусь виправити та переписати, хоч і слід би. Може, тут заважає трохи й дурний курортний спосіб життя: треба ж якомога більше надворі сидіти, а надворі, де тільки є вигідний для мене куток, то він якраз і для інших вигідний, а в компанії яке вже там писання, зараз розпитування, теревені всякі, приходять араби з усяким крамом, торг, навколо галас… А тут тобі якісь мавпи танцюють на паркані під дудку, або якась берберинка «танець живота» танцює (бачить його не можу), або старець-дервіш головою мотає, душу з тебе вимотує (хотячи, власне, вимотати «бакшиш» – «п’ятака»), і отакі «орієнтальні враження» снують доти, поки не плюнеш, кинеш перо і починаєш якісь дурниці базікати з кимсь із сусідів. З одчаю я почала вчитися іспанської мови, самоучитель, звісно.

Починаю вже думати про поворіт додому, та раніш великоднього або й провідного тижня навряд чи виберусь, бо в марті ще не сподіваюся такої погоди, якої мені треба, щоб краще склеїтись перед виїздом, а в квітні треба хоч тижнів зо два як слід попектися, то, може, що й вийде з мене.

Я маю, Галюнько, до тебе прохання: чи позволиш послати на [твою] адресу трохи книжок та паперів звичайною бандеролею? В них нема нічого особливого, переважно старі журнали тощо, але мені не хочеться їх везти в багажі, щоб не удовжувати переглядання речей на таможні, нехай собі переглядають на пошті; а то на таможні я ж муситиму стояти при тому, а мені кожда зайва хвилина тяжка.


Примітки

Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 439 – 440.

Вперше надруковано (в уривках) у книжці А. Музички «Леся Українка» (К., 1925).

Подається за першодруком. Датується за першодруком і за змістом листа.

Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 865. Тут лист датовано 9 (22) березня 1913 р. Істотних різночитань з виданням 1979 р. нема.

Тільки дві невеличкі речі написала – Мається на увазі «Орфеєве чудо» і «Про велета».

Левенятко – особа не встановлена.