1880

Ольга Косач-Кривинюк

Цілий 1880 рік Леся Українка жила в м. Луцьку на Волині. [Де саме в Луцьку, дивись зазначене в «Споминах й увагах до 1879 p.». ОКК]

В червні Лесина мати приїздила до Києва. Вона друкує «Співомовки» Руданського. Вона одержала од Лесиної тітки Єлени «целую тетрадь стихотворений на довольно чистом малорусском языке», як пише Антоновичева; Лесина мати думає тітчині твори виправити і видати. [Таки й видала її поему «Ганна», підписану псевдонімом Ластівка. О. Косач-Кривинюк]

Влітку чоловіка Лесиної тітки Олександри Антонівни Косач-Шимановської заарештували і вислали, а тітка з двома своїми малими синами поїхала жити в Лесиній родині. З нею Леся почала тоді вчитися грати на «своєму фортепіяні».

Підстави

1. Родинні перекази.

2. Штемпелі на конверті з листа, адресованого матері Лесиній. Штемпелі: Пирятин 27/V, Рожище 30/V, Луцк 30/V, рік 1880. Архів Олени Пчілки

3. Лист В. І. Антоновичевої до Л. М. Драгоманової. 5 серпня. Архів Драгоманова, т. І. лист 13-й, ст. 23.

Спомини й уваги до 1880 року

Восени 1880 року В. І. Антоновичева в листі до Л. М. Драгоманової згадує, що Лесина мати «раніш» їздила до Драгоманових закордон. Треба було б з’ясувати, чи то вона згадує поїздку 1878-го року, чи наша мати ще раз їздила 1880 року.

Мені пригадуються розповіді про те, як мати була в Женеві у Драгоманових, коли їхній дочці Раді, що народилася весною 1877 року, було вже зо три роки (згадували, що вона говорила, мішаючи мови: «donnez moi одну бубочку», як просила винограду, що думала, ніби парасолька зветься «на всякий случай», бо йдучи на прохід і беручи парасольку, казали, що треба взяти «на всякий случай». Навряд, щоб ці розповіді стосувалися до не вповні півторарічної дитини, якою Рада була в 1879 році, коли наша мати була у Драгоманових на повороті з Парижу додому). Отже, може, і 1880-го року мати їздила до Драгоманових. Не маю жадних документів, щоб довести це.