1901
Ольга Косач-Кривинюк
В 1901-ому році А. Ю. Кримський подарував Лесі книжку: «Твори Степана Руданського. Т. V. Впорядкував А. Кримський. Львів 1901», зробивши на ній напис: «Всп. товаришці п. Лесі Косач її щирий прихильник А. Кримський.»
7 січня Леся приїхала до Мінську глядіти хворого С. К. Мержинського.
9 січня Леся написала до Кобилянської листівку.
16 січня Леся написала до Кобилянської листа.
29 січня С. К. Мержинський продиктував Лесі листа до В. Г. Крижанівської-Тучапської.
[Хома Михайлович Коцюбинський казав мені весною 1941 року, що знайшов цього листа і Лесині листи до В. Г. Крижанівської в купі паперового мотлоху на підлозі в Київському історичному музеї і забрав до музею ім. Коцюбинського в Чернігові. Звідти він передав ті листи на щось в обмін до Луцького музею ім. Лесі Українки, звідки мені прислали копії їх, написавши сучасним російським правописом, яким вони напевне не були писані. ОКК]
29 січня Леся написала до Кобилянської листа.
3 лютого в Києві був ювілейний вечір (25-ліття літературної діяльности) Лесиної матері Олени Пчілки.
17 лютого Лесина сестра Ольга писала з Петербургу (їхавши туди з Києва, вона заїздила до Мінську) до М. В. Кривинюка між іншим так:
«Що то там в Мінську? Леся не пише мені, а мені аж страшно думать про те, в якому стані я покинула їх всіх. С[ергій] К[онстантинович Мержинський] зовсім, зовсім умирає і добре це сознає тепер. Він так мучиться, що навіть бажає цього швидше. Що за мука була прощатися з ним. Ще живий, а знаєш, що вже назавше прощаєшся з ним. Зовсім прибиті родичі. А, Леся, Леся. Коли б ти знав, яка вона нещасна! А все ж знаходить сили, щоб бути спокійною при С. К. і його родичах, енергічніша і бадьоріша за їх всіх. От вже доля у неї: ціле життя одна мука. Тут вже не то, що жаль, а рветься щось у серці, як думаю про неї. Ах, та що говорить! Сам знаєш. Вона не хоче їхать з Мінську в Київ, а думає або до Міші, або до Кобилянської на Буковину.»
19 лютого Леся написала В. Г. Крижанівській-Тучапській листа.
20 лютого С. К. Мержинський продиктував Лесі листа до В. Г. Крижанівської:
Мой дорогой друг Вера Григорьевна! Я в течение последнего времени еще более ослабел и прибегаю к помощи известной Вам Л[ариссы] П[етровны Косач], чтобы написать Вам, быть может, последнее письмо перед смертью, хотя врачи от меня скрывают, но для меня понятно, что мне остается жить недолго. В последние минуты жизни встают сцены в памяти былых отношений особенно ясно – и окутываются таким поэтическим покровом, как никогда, вспоминаются слова и многое, многое другое, хотя иногда примешивается чувство горечи, что ты поступил не так, – мог бы поступить лучше.
Мой дорогой друг! Все что я Вам пишу, выливается прямо из сердца и глубоко искренно, чуждое всякой фразировки, и если с внешней стороны слова кажутся несколько сильными, то это вполне естественно, т. к. они соответствуют силе их внутреннего содержания. Я очень рад, что в этом году имел возможность видеться с Вами, только глубоко сожалею, что не мог быть при Вашем отъезде. В пять дней моей жизни в Киеве на Пасхе я успел пережить многое, многое, и многое. Вы, мой друг, получите карточку от Л. П., которая кажется нам одной из лучших моих фотографий. Конечно, пишучи Вам это письмо, невольно чувствуешь некоторую неловкость, что приходится говорить посредством третьего лица, но я не в состоянии писать трех слов, это уже объясняется характером моей болезни, [пропуск] так обессилила [пропуск] но Л. П. мой дорогой друг, проводящий все время у моей постели и нежно относящийся ко мне.
С. М.
23 лютого Лесина сестра Ольга писала з Петербургу до Киева М. В. Кривинюкові, думаючи, що він ще там:
…Діло з Мінськом ось яке: коли я сказала Лесі, що мама збирається поїхать до неї, то вона просто сказала, що це їй буде дуже тяжко, бо мама надриватиме собі нерви, а їй теж нічого не поможе. Моя теж така думка, що краще б мамі не їхать та й Квітці безперечно теж. Лесі ніхто нічим допомогти не може, сидить вона увесь таки час у С. К. і або щось читає, або щось робить йому, з ним і при ньому говорити майже не можна, бо то його томить. Сидіти вкупі з нею мовчки біля нього? Що ж їй з того? Сидіти у неї в хаті, тоді, як вона там? Буде тільки тяжко їй знать, що хтось там нудиться сам. Хтось, що може бути спокійним, чи принайменше дуже добре заставляти себе бути спокійним та бадьорим, прихильний до неї, близький чоловік їй, міг би, звичайне, дати їй якусь розраду в ті хвилини, коли вона не при С. К. Але це не для мами і не для Квітки місія. Постарайся всіми силами їх одговорити їхати, бо то ж вийде, що Леся ж і їх буде глядіть і потішать. Мамі я сама пишу про це, а Квітці ти скажи од мого імені, що йому не слід їхать, що я навіть прошу його об цім. Чи їхать тобі? Справді я не знаю. Коли б ти приїхав тоді, як Лесі виїздити з Мінську, то я б була дуже рада за Лесю, але довший час буть тобі там, я не знаю, чи слід навіть ввиду Лесі. За тебе я, звичайне, ні в якім разі не буду рада, коли б ти поїхав, бо це така тяжка річ, що я й сказати тобі не можу.
[…] Шкода дуже, що я не можу поїхати до Лесі, бо вона казала, що моя присутність їй дуже приємна і корисна. У всякім разі, краще, щоб ніхто не їхав, ніж мама або Квітка. Треба ще думать і про те, що С. К. дуже б злякався і за себе і за Лесю, коли б дізнався, що хтось приїхав за Лесею, чи там глядіть Лесю, так що треба було б, щоб він або не знав, або думав, що це проїздом якось випадково, чи що.
23 лютого М. В. Кривинюк написав матері Лесиній листа з Мінську, куди він поїхав, щоб допомогти Лесі глядіти С. К. Мержинського і доглянути її саму:
Спинившись в готелі, дорогая Ольго Петрівно, я зараз же поїхав до п. Лесі. Найшов її далеко в кращім стані, ніж сподівався. Вид у неї такий самий, який був і в Києві, і почуває себе, по її словах, так, як давно вже почуває. Томитись дуже їй не приходиться; вдень доглядають С. К. п. Леся з його тітками, а по обіді помагає їм і батько; вночі ж з 12 години доглядає його милосердна сестра, з якої тут задоволені. Спить п. Леся minimum 7 годин, но то буває рідко; звичайно спить 8; часами і вдень лягає полежати. Гуляє щодня, а як часами не хоче йти гуляти, то С. К. упрошує її йти.
Тітки С. К. роблять враження, як у нас кажуть, підстрелених, і без п. Лесі для С. К. з них не було б жадної пользи, – хутчій навпаки. Про моральний вплив на С. К. одного виду п. Лесі лишнє говорити. Не всякий може так володіти собою при таких умовах.
На С. К. п. Леся дивиться, як на чоловіка вже вмерлого; то видно з розмови з нею. Я думаю, що паралельно тому, як у С. К. притуплялись органи чувств, у п. Лесі одгострювались душевні муки і дійшли до того, до чого тільки могли дійти, і рішучий момент фізично не зможе їх збільшити; а разом з тим вона заховується дуже спокійно. Тепер вона дбає про те, щоб наближення того моменту справляло С. К. можливо найменше мук.
С. К. в страшному стані, но не гіршому, ніж я думав. Схудлість і знесилля страшне; органи чувств притуплені: й недочуває, й недобачає; сознаніє ослаблене. Їсть дуже мало; при мені з’їв четвертину невеличкого котлета і три четверті чайної тарілочки яблучного воздушного пирога з молоком; молока того було з півшклянки; но це вже, кажуть, у нього був надзвичайний апетит. При мені одвідував його лікар, по словах лікаря, загальне пониження жизнедіяльності йде дуже помалу і сказати, коли міг би бути рішучий момент, – неможливо; як же в ході хвороби не буде нічого несподіваного, то прийдеться йому ще помучитись. Раніш встрикували С. К. морфій, щоб легше було одкашлюватись, но то вже залишили, бо його серце не позволяє; дають з ліків тільки жаропонижаючі та і то більш для годиться. Кашель і серце змушують С. К. лежати на лівому боці, а як же він зважиться лягти на спину, то зараз починає його мучити кашель.
Я не вмію назвати того враження, яке зробив на п. Лесю мій приїзд, і спочатку я лавірував, ніби я заїхав по дорозі, но як пішли ми з нею гуляти, то я сказав, що нікуди не їду, тільки в Мінськ. С. К. мусів рішучо брехати, що я проїздом, і тільки тоді він заспокоївся, як повірив, що я справді проїздом, а то якось був пригнічений спочатку.
Користь з мого приїзду для п. Лесі тільки така, що вона не зовсім сама.
Телеграму одправив допіру в сьомій, бо з 2.5 до 6 був у п. Лесі і у Мержин[ського]. Спинився в препоганім готелі Петербурзькім, но сподіваюся переїхати в д. Нарейка [де жила і Леся].
Щиро всіх вітаю.
М. Кривинюк.
3 березня помер С. К. Мержинський.
4 березня сестра Ольга писала з дороги з Петербургу до Дерпту М. В. Кривинюкові:
«…Вчора отримала од Міші телеграму: ,очень прошу приезжай немедленно’. Не знаю, що у них сталось… Діло в тім, що коли б Лесі прийшлось швидко виїздить з Мінську, то постарайся, щоб вона не їхала до Міші і не знала, що там робиться, бо ще одна біда на її голову, то вже забагато, нехай хоч не одразу.»
5 березня відбувся похорон С. К. Мержинського.
Зараз по 5 березня Леся приїхала додому до Києва.
12 березня Леся написала до Кобилянської листа.
26 березня, як видно з листа до сестри Ольги, Леся думала, що виїде до Буковини 7 квітня, по дорозі пробуде кілька день у Львові, а між 10 і 15 квітня приїде до Чернівців, і звідти писатиме братові Михайлові і тіткам.
29 березня Леся пише сестрі Ользі, що і в Чернівцях і у Львові її чекають на певний термін. 15 квітня буде на тиждень пізніше, ніж вона хотіла виїхати. Думає в кінці травня вернутися додому.
9 квітня Леся виїхала з Києва на Буковину через Львів.
9 квітня Леся написала з Бродів до Києва М. В. Кривинюкові листівку.
Між 9 і 15 квітня Леся, пробуваючи у Львові, залишила у Миколи Ганкевича декілька соціал-демократичних брошур для друку.
15 квітня Леся вже з Чернівців написала листівку М. В. Кривинюкові.
Леся, приїхавши до Чернівців, оселилася у Кобилянської (на розі вулиці Піцелі й вул. Новий Світ, ч. 61), «своєї приятельки, з якою вони недавно, але вже близько знайомі». Кобилянська прозвала Лесю «павутинкою» (мандрівною-летючою), легенькою, прозорою, і потім Леся згадувала в листі до Кобилянської 27 квітня 1903, що «павутинка» – «трьома наворотами» весною й літом 1901 р. «зачіплялася» в Чернівцях у Кобилянської. Там Леся знайшла дуже спокійну і підхожу обстановку, цілком дружнє відношення. Слухала гру Кобилянської на цитрі. Почала дещо братися до роботи (почуваючись ще недобре, часто писала лежачи). Почала приходити до себе, але кілька тяжких вражень, що дійшли до неї з рідного краю, які вона іншим часом здолала б далеко спокійніше прийняти, знов вибили її з колії, знов вона «вийшла з берегів», а до цього ще випадково приєднався легкий грудний катар, при чому двічі показалася кров з горла. Леся надумала вдатися до випробуваного засобу – переміни місця. [Тут О.Косач-Кривинюк тільки переповідає листа Лесі Українки до В.Г.Крижанівської. – М.Ж.]
27 квітня Леся написала М. В. Кривинюкові листівку.
28 квітня Леся написала М. В. Кривинюкові листа.
8 травня з Чернівців Леся написала батькові листа.
9 травня в Чернівцях відбулися товариські сходини на Лесину честь. Вечірку хотіли влаштувати «молодо-українці», але «Буковинський боян» перехопив і влаштував сам у залі Народного дому. Так було краще, бо сходини набрали характеру загального свята. Майже всю програму виповнили члени «Молодої України». Виклад був Василя Сімовича. Декламував Платон Лушпинський. Леся коротко, кількома словами, дякувала дорогим землякам за милу гостину, за теплі привітання, за декламацію. Торкнулася українського руху на Наддніпрянщині. Далі пішла програма – без програми. До Лесі підводили виконавців познайомитися, вона дякувала, але видко було, що до таких «парад» та «церемоній» вона не звикла. «Буковина» 13-26 травня 1901 писала з приводу цих сходин, що «незвичайна землячка чарувала всіх високою освітою, гарячим патріотизмом і рідкою скромністю».
В середині травня мати пише Лесі м. ін. про те, що сестра Ольга має того літа одружитися з Михайлом Кривинюком, що сестра Ізідора складатиме іспити до гімназії 17, 18 і 19 травня.
В травні Людмила Михайлівна Драгоманова писала до Ольги Кобилянської з Києва до Чернівців, коли Леся Українка була там:
«…Так страшно хочеться вірити, що Лесічка, дякуючи таким добрим людям, як Ви, видержить той удар, котрий так несправедливо послала їй доля. […] Леся поховала свого любимого приятеля, це саме по собі таке велике горе […] 2 місяці не відходила від хворого і він помер на її руках. Після похорону у неї був нервний припадок дуже сильний. […] Послідні два тижні при ній був дуже, дуже добрий приятель, котрого ми послали до неї, котрий і привіз її до нас» [Лист Д-ра Ельпідофора Панчука до Ольги Косач-Кривинюк від 10 березня н. ст. 1941 p. з Чернівців до Києва. О. Косач-Кривинюк].
В травні Леся в Чернівцях фотографувалася вдвох з Кобилянською (Кобилянська стоїть, зложивши руки на грудях, Леся сидить).
16 чи 17 травня Леся приїхала до Кімполунгу з Кобилянською.
22 травня Кобилянська поїхала з Кімполунгу.
24 травня (6 червня нов. ст.) Леся написала Кобилянській листа.
27 травня Леся написала сестрі Ользі між іншим, що з її помешкання в Кімполунгу (bei Fr. Susanna Niesner) чудовий вигляд на гарні верхи, відомі їм з новел Кобилянської. Леся думає виїхати так, щоб не пізніше 1 липня бути в Колодяжному [Леся хотіла приїхати на весілля сестри Ольги, що мало бути того літа в Колодяжному, але весілля одложили на пізніше, і Леся значно пізніше вернулася додому з Буковини і не до Колодяжного, а до Киева. О.Косач-Кривинюк]. Їхатиме через Чернівці, Львів і, може, Коломию.
27 травня Леся написала М. В. Кривинюкові листівку.
28 травня Леся написала В. Г. Крижанівській листа.
29 травня Леся написала листівку Іванові Франкові до Львова.
29 травня (11 червня нов. ст.) Леся написала Кобилянській листа.
4 червня (17 червня нов. ст.) Леся написала Кобилянській листа.
Між 4 і 13 червня Леся написала Кобилянській листа.
13 червня Леся написала з Кімполунгу М. В. Кривинюкові листівку.
14 червня Леся мала виїхати з Кімполунгу до Чернівців і в гості до поблизького села, може, до Вижниці.
19 червня Леся і Кобилянська написали записку до О. Маковея в Чернівцях.
20 червня Леся написала з Чернівців до Михайла Павлика листа.
22 червня Леся написала сестрі Ользі між іншим, що вона ще в Чернівцях у Кобилянської, до Чернівців приїхав Климент Квітка і спинився в отелі «Zur Post». Леся думає поїхати в гори за Вижницю коло Чорногори, а поки що у поблизьке від Чернівців село. «Вся Буковина гарна», пише Леся сестрі Ользі.
23 червня Леся написала до Михайла Павлика листа.
23 червня Лесин батько писав до матері між іншим, що чекає Лесю додому «на днях». В Києві був брат Михайло зі своєю родиною. Батько знаходить, що Михайлова дочка Євічка мила і втішна.
В кінці червня В. Сімович просив Лесю дати «Молодій Україні» видати збірку її віршів. Леся згодилася, ніяких умов не ставила, лише, щоб видання було «чепурненьке» і коректа зроблена «по-людськи». Гонорару не хотіла. (Восени прислала їм гарно укладену збірку «Відгуки», що вийшла друком в кінці квітня 1902 p.).
1 липня Леся писала сестрі Ользі між іншим, що вона у Вижниці по дорозі до Буркуту. Приїхала 30 червня [?]. Їде разом з К. Квіткою. Ходить до Черемоша і над р. Виженку. Думає поїхати фіакром за місто. Спинилася у пані Ганни Москви (пан Москва – властитель руського склепу).
1 липня Леся написала батькові листа.
1 липня з Вижниці Леся написала листа до О. Кобилянської.
7 липня Леся написала батькові листівку.
7 липня з Вижниці над Черемошем Леся написала до Криворівні Іванові Франкові листівку:
8 липня Леся виїхала з Вижниці і перед від’їздом написала в альбом пані Москви у Вижниці. Поїхала через Кути, Косів.
В другій половині дня 8 липня була в Яворові у Окуневських. Ночувала в Яворові.
Вранці 9 липня виїхала до Криворівні через Ясенів Горішній.
Увечорі 9 липня Леся приїхала до Криворівні, де бачила Франків і Гнатюків. Там ночувала і виїхала наступного ранку.
10 липня Леся була в Жаб’їм, де спинилась на 4-5 годин.
10 липня з Жабйого Леся написала Кобилянській листа.
Ніч з 10 на 11 липня Леся провела в корчмі по дорозі з Жабйого до Буркута.
11 липня в обід Леся приїхала до Буркута.
12 липня з Буркута Леся написала батькові листа.
16 липня з Буркута Леся написала до Івана Франка.
16 липня з Буркута Леся написала до Кімполунгу Кобилянській листівку.
19 липня Леся написала до Кімполунгу Кобилянській листа.
В серпні одночасно з Лесею в Буркуті був Микола Харжевський. Пізніше він розказував про Лесину зацікавленість галицькими народними піснями. Деякі з його голосу записав К. Квітка. Лесі особливо сподобалася пісня з Нижнева над Дністром: «Я гадала, що то місяць сходить». Леся співала поліських та інших українських пісень, гарно виконувала їх «зо всіма викрутасами». Харжевський навчив потім товаришів з Лесиного голосу пісні: «Ой, не шуми буйним листом, зелений катране». Харжевський розказував теж, як багато можна було навчитися від Лесі і як тяжко вона слабувала.
2 серпня з Буркута Леся написала Кобилянській листа.
2 серпня Леся писала батькові.
14 серпня (27 серпня нов. ст.) Леся написала з Буркута листа до О. Кобилянської.
14 серпня Леся написала листівку до Василя Стефаника.
20 серпня вдома мали відомості од Лесі, що вона рушила з Жабйого і за днів п’ять приїде до Києва.
24 серпня з Довгополя Леся написала Кобилянській листа.
29 серпня Леся написала з Вижниці до Чернівців Кобилянській листа.
1 вересня сестра Ольга питає з Петербургу, пишучи до Києва, чи приїхала Леся додому.
1 вересня з Чернівців Леся написала до Івана Франка.
2 вересня Леся написала сестрі Ользі, що вона ще в Чернівцях. За три дні має їхати до Києва. Лагодить новий збірник своїх віршів до друку. Кобилянська за 5 днів їде до Відня. Квітка лишився ще в горах.
2 вересня з Чернівців Леся написала Михайлові Павликові.
2 вересня з Чернівців Леся написала М. В. Кривинюкові до Києва на адресу Аріядни Драгоманової [Паньківська 14] листівку.
3 вересня Леся написала Михайлові Павликові.
3 вересня Леся написала Іванові Франкові.
5 вересня з Чернівців Леся написала Михайлові Павликові.
7 вересня з Чернівців Леся написала Іванові Франкові.
7 вересня Леся виїхала з Чернівців через Новоселицю до Києва.
7 вересня увечорі Леся приїхала до Києва, де був тоді її батько.
8 вересня батько Лесин сповіщав матір, що «вчора» приїхала Леся, що вона на вигляд поправилась і має бадьорий настрій.
8 вересня на остатній вільній сторінці батькового листа Леся написала матері, що була тоді в Гадячому.
15 вересня Леся написала Михайлові Павликові через М. В. Кривинюка.
15 вересня Леся написала Іванові Франкові через М. В. Кривинюка.
23 вересня Леся написала з Києва до Львова Михайлові Васильовичеві Кривинюкові листа.
30 вересня Аріядна Драгоманова писала М. В. Кривинюкові між іншим: «Наша дорога Леся утомилася дуже. Маруся [служниця] була дуже слаба, і Леся мусила прибирати хати, а ще позавчора захорувала Дора.» (Лесиних батьків тоді не було в Києві).
4 жовтня Леся написала М. В. Кривинюкові з Києва до Львова листа.
11 жовтня Леся написала до М. В. Кривинюка листа.
Пізніше в той же день Леся написала до М. В. Кривинюка листа.
22 жовтня сестра Ольга писала М. В. Кривинюкові між іншим: Сьогодні отримала од Лесі лист. Вона пише, що була у Яновського, і він сказав, що у неї нема жадних змін в легких, але є дуже велика «наклонность» до них, і він їй радить конче їхати в Італію для упередження їх. Вона пише, що, мабуть, поїде, хоч не напевне ще се рішено.
30 жовтня Леся написала М. В. Кривинюкові листа.
30 жовтня Леся почала писати до Кобилянської листа.
2, 3 і 4 листопада Лесин брат Михайло був у Києві.
5 листопада Леся продовжує листа до Кобилянської.
5 листопада сестра Ольга писала М. В. Кривинюкові між іншим: «Тьотя [Єля] пише, що сидить ще вдома, бо у її товаришки подорожі заслаб хтось і та просить тьотю почекати на неї, хоч у тьоті є вже й пашпорт. Леся і мені не пише нічого про свою подорож, хоч тьотя кликала її їхать вкупі.»
10 листопада сестра Ольга писала М. В. Кривинюкові між іншим: «Тут [в Петербурзі] тепер Оксана Ст[арицька-Стешенко], вона каже, що Леся дуже хоче їхать в Італію, а папа і мама не хочуть нізащо. Таке безобразіє!! Завтра напишу додому і про Лесю і про себе.»
14 листопада Леся написала М. В. Кривинюкові листа.
14 листопада Леся написала Кобилянській листа.
15 листопада Леся виїхала з Києва до Сан-Ремо в Італії.
16 листопада Леся приїхала до Львова. У Львові бачилася з М. В. Кривинюком.
18 листопада Леся мала виїхати зі Львова далі до Сан-Ремо.
20 листопада з Semmering Леся написала М. В. Кривинюкові листівку.
21 листопада сестра Ольга пише М. В. Кривинюкові між іншим: «Страшно я рада що Леся поїхала в Італію, а ще радніша, що вона виїхала з Києва.»
21 листопада Леся написала з Венеції М. В. Кривинюкові листівку.
23 листопада Леся приїхала до Сан-Ремо.
30 листопада сестра Оксана пише з Києва [посилає з Риги] листа М. В. Кривинюкові і між іншим таке:
«Вчора тільки отримала ваш лист до Лесі з умовою Тов[ариства] ім. Шевч[енка] з Трушем. Цей лист через щось був задержаний на Волочиській таможні і вскритий. Не знаю, що це має значити. Труша ще нема з Криму, але незадовго має приїхати. Од Лесі вже мали листи з Сан-Ремо. Пише вона, що там тепер чудова погода, дуже тепло – 25° на сонці; живе вона покищо у Садовських, але потім, може, буде жить у якоїсь італьянської писательниці. Певне, вона вам писала про все це сама».
5 грудня Леся написала з Сан-Ремо М. В. Кривинюкові листівку.
11 грудня Леся написала Павликові листа.
14 грудня Леся написала М. В. Кривинюкові листа.
В грудні Максим Іванович Мережинський пише між іншим М. В. Кривинюкові: «Чи не листуєшся ти з Лесею? Як її здоров’я? Як скінчилась справа з чаями? Чи багато пошлін прийшлось Лесі заплатити?»
15 грудня Леся писала Анні Москві.
16 грудня Л. М. Драгоманова пише між іншим М. В. Кривинюкові: «Успокойте, будьте ласкаві, п. Томашівського, ніякого листа, зневажаючого мене, він не писав, нічого, окрім симпатії до мене, я не мала від його і плачу йому тією ж симпатією. Хто оце все наплутав, не знаю, думаю, може, і бідненька Леся. Не обертайтесь до неї за роз’ясненнями – їй треба дати повний спокій.»
17 грудня Аріядна Драгоманова пише між іншим з Києва до Львова М. В. Кривинюкові: «Маєш звістки від Лесі? Вона мені ще не писала. Тьотя Поліна [п. Нестроєва], котра теж в Сан-Ремо, була в неї».
19 грудня (1 січня 1902 р., н. ст.) Леся писала Кобилянській листа.
22 грудня Леся написала до Л. М. Драгоманової-Шишманової листа.
23 грудня Леся написала М. В. Кривинюкові листівку.
25 грудня Лесина тітка Єлена була в Сан-Ремо і писала Лесиним батькам, що, вважаючи на їх бажання, щоб Леся їхала до Каїру, вона пішла до Лесиного лікаря і розпитала про Лесю. Лікар сказав, що Лесин стан хороший, і Каїр їй не потрібен.
26 грудня до тітчиного листа Леся приписала матері, що листа Кримському вона написала і послала 24 грудня.
26 грудня Володимир Старосольський пише до М. В. Кривинюка між іншим: «Леся Українка умовилася зі мною щодо видання кількох речей, та досі нічогісінько ще не писала до мене із San-Remo».
Підстави
1. Автографи в альбомі.
2. Листування з Маковеєм. ст. 42, 44, 52-60, 74, 75, прим. 31.
3. Написи на книжках.
4. Панчук. Леся Українка і Ольга Кобилянська. Вільна Буковина V, 1941.
5. Рукопис Лазаревського ст. 201.
6. Фото.
Листи
7. Лесин Кобилянській. Між 7-16 січня. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 9.
8. Лесин Кобилянській. 16 січня. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 10.
9. Сергія Константиновича Мержинського до В. Г. Крижанівської-Тучапської. 29 січня. Луцький музей ім. Лесі Українки [копія].
10. Лесин до В. Г. Крижанівської-Тучапської. 29 січня. Приписка до попереднього. Там само [копія].
11. Лесин Кобилянській. 29 січня. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, 11.
12. Сестри Ольги до М. В. Кривинюка. 17 лютого. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
13. Лесин до В. Г. Крижанівської-Тучапської. 19 лютого. Луцьк, муз. [копія].
14. С. К. Мержинського до В. Г. Крижанівської-Тучапської. 20 лютого. Луцьк, муз. [копія].
15. Сестри Ольги до М. В. Кривинюка. 23 лютого. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
16. М. В. Кривинюка до Лесиної матері. 23 лютого.
17. Лесин сестрі Ользі. 3 березня 1902. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 61.
18. Лесин В. Г. Крижанівській. 28 травня. Луцьк, муз. [копія].
19. Сестри Ольги М. В. Кривинюкові. 4 березня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
20. Лесин Кобилянській. 12 березня. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 12.
21. Лесин сестрі Ользі. 26 березня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 42.
22. Лесин сестрі Ользі. 29 березня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 43.
23. Лесин M. В. Кривинюкові. 9 квітня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
24. Лесин M. В. Кривинюкові. 15 квітня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
25. Лесин сестрі Ользі. 28 квітня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 44.
26. Лесин Кобилянській. 20 березня 1902. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, 31.
27. Лесин Кобилянській. 27 лютого 1903. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л.
28. Лесин M. В. Кривинюкові. 27 квітня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
29. Лесин M. В. Кривинюкові. 28 квітня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
30. Лесин батькові. 8 травня. Архів Олени Пчілки
31. Материн Лесі. Середина травня. А. О.
32. Лесин А. Драгомановій. 25 травня. Архів Аріядни Михайлівни Драгоманової-Труш.
33. Лесин Кобилянській. 24 травня. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 16.
34. Лесин сестрі Ользі. 27 травня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 45.
35. Лесин M. В. Кривинюкові, 27 травня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
36. Лесин Ів. Франкові. 29 травня. Архів Франка в Бібліотеці Наукового товариства ім. Шевченка у Львові.
37. Лесин Кобилянській. 29 травня. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 13.
38. Лесин Кобилянській. 4 червня. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 14.
39. Лесин Кобилянській. Між 4 і 14 червня. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, 15.
40. Лесин M. В. Кривинюкові. 13 червня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
41. Лесин сестрі Ользі. 13 червня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 46.
42. Лесин і Кобилянської до О. Маковея. 19 червня. Листування з Маковеєм.
43. Лесин Мих. Павликові. 20 червня. Рукописний відділ бібліотеки Товариства ім.Шевченка у Львові [копія].
44. Лесин сестрі Ользі. 22 червня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 47.
45. Лесин Мих. Павликові. 23 червня. Рукописний відділ бібліотеки Товариства ім.Шевченка у Львові [копія].
46. Батьків матері. 23 червня. Архів Олени Пчілки
47. Лесин сестрі Ользі. 1 липня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 48.
48. Лесин батькові. 1 липня. Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві.
49. Лесин Кобилянській. 1 липня. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 17.
50. Лесин батькові. 7 липня. Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві.
51. Лесин Ів. Франкові. 7 липня. Архів Франка в Бібліотеці Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, ч. 427/VIII, ст. 7.
52. Лесин п. Москві. 9 липня. Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві.
53. Лесин Кобилянській. 10 липня. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 18.
54. Лесин батькові. 12 липня. Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві.
55. Лесин Кобилянській. 16 липня. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 19.
56. Лесин Ів. Франкові. 16 липня. Архів Франка в Бібліотеці Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, ч. 186, ст. 199.
57. Лесин Кобилянській. 19 липня [?]. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 20.
58. Лесин Кобилянській. 2 серпня. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 21.
59. Лесин батькові. 2 серпня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 50.
60. Лесин Анні Москві. 8 серпня. Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві.
61. Лесин Кобилянській. 14 серпня. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 22.
62. Лесин Вас. Стефаникові. 14 серпня. Рукописний відділ бібліотеки Товариства ім.Шевченка у Львові
63. M. В. Кривинюка сестрі Ользі. 20 серпня. Архів Ольги Косач-Кривинюк.
64. Лесин Кобилянській. 24 серпня. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 23.
65. Лесин Кобилянській. 29 серпня. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 24.
66. Сестри Ольги М. В. Кривинюкові. 1 вересня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
67. Лесин Ів. Франкові. 1 вересня. Архів Франка в Бібліотеці Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, ч. 427/VIII, ст. 9.
68. Лесин сестрі Ользі. 2 вересня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 51.
69. Лесин Мих. Павликові. 2 вересня. Рукописний відділ бібліотеки Товариства ім.Шевченка у Львові [копія].
70. Лесин M. В. Кривинюкові. 2 вересня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
71. Лесин Мих. Павликові. 3 вересня. Архів Драгоманова, т. І
72. Лесин Ів. Франкові. 3 вересня. Архів Франка в Бібліотеці Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, ч. 427/VIII, ст. 11.
73. Лесин Мих. Павликові. 5 вересня. Рукописний відділ бібліотеки Товариства ім.Шевченка у Львові [копія].
74. Лесин Ів. Франкові. 7 вересня. Архів Франка в Бібліотеці Наукового товариства ім. Шевченка у Львові.
75. Батьків матері. 8 вересня. Архів Олени Пчілки
76. Лесин матері. 8 вересня. Архів Олени Пчілки
77. Лесин Мих. Павликові [через Кривинюка]. 15 вересня. Рукописний відділ бібліотеки Товариства ім.Шевченка у Львові
78. Лесин Ів. Франкові [через Кривинюка]. 15 вересня. Архів Франка в Бібліотеці Наукового товариства ім. Шевченка у Львові.
79. Лесин M. В. Кривинюкові. 23 вересня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка. [лист послано з Ковеля].
80. Лесин сестрі Ользі. 24 вересня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 53.
81. А. Драгоманової-Труш М. В. Кривинюкові. 30 вересня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
82. Лесин сестрі Ользі між 24 вересня і 3 жовтня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 54.
83. Лесин M. В. Кривинюкові. 4 жовтня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
84. Лесин M. В. Кривинюкові. 11 жовтня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
85. Лесин М. В. Кривинюкові. 11 жовтня, друга половина дня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
86. Лесин сестрі Ользі. 15 жовтня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 55.
87. Батьків і Лесин сестрі Ользі. 27 жовтня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 56.
88. Сестри Ольги М. В. Кривинюкові. 22 жовтня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
89. Лесин M. В. Кривинюкові. 30 жовтня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
90. Лесин Кобилянській. 30 жовтня – 5 листопада. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 25.
91. Сестри Ольги М. В. Кривинюкові. 5 листопада. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
92. Сестри Ольги М. В. Кривинюкові. 10 листопада. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
93. Лесин M. В. Кривинюкові. 14 листопада. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
94. Лесин Кобилянській. 14 листопада. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 26.
95. М. В. Кривинюка сестрі Ользі. 16 листопада. Архів Ольги Косач-Кривинюк.
96. Лесин сестрі Ользі. 17 листопада. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 57.
97. Лесин M. В. Кривинюкові. 20 листопада. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
98. Сестри Ольги М. В. Кривинюкові. 21 листопада Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
99. Лесин M. В. Кривинюкові. 21 листопада. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
100. Сестри Оксани М. В. Кривинюкові. 30 листопада. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
101. Лесин M. В. Кривинюкові. 5 грудня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
102. Лесин Мих. Павликові. 11 грудня. Рукописний відділ бібліотеки Товариства ім.Шевченка у Львові [копія].
103. Лесин M. В. Кривинюкові. 14 грудня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
104. Лесин п. Анні Москві. 15 грудня. Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві [?].
105. Л. М. Драгоманової М. В. Кривинюкові. 16 грудня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
106. Максима Івановича Мережинського М. В. Кривинюкові. Грудень. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
107. А. Драгоманової М. В. Кривинюкові. 17 грудня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
108. Лесин Кобилянській. 19-20 грудня. Копії листів Лесі Українки до Ольги Кобилянської, що їх надіслала Ользі Косач-Кривинюк Марія Деркачева, л. 27.
109. Лесин сестрі Ользі. 20 грудня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 58.
110. Лесин Л. Драгомановій-Шишмановій. 22 грудня. Рукопис Лазаревського л. 124.
111. Лесин М. В. Кривинюкові. 23 грудня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
112. Тітки Єлени Лесиним батькам. 25 грудня. Архів Олени Пчілки
113. Лесина приписка до тітчиного листа. 26 грудня. Архів Олени Пчілки
114. Лесин сестрі Ользі. 28 грудня. Архів Ольги Косач-Кривинюк № 59.
115. Волод. Старосольського до М. В. Кривинюка. 26 грудня. Архів Михайла Васильовича Кривинюка.
1901 Написано
Самий початок року Новейшая общественная драма. (Доклад Л. Косач). [Чорнетка без кінця в Архів Лесі Українки].
Січень Народовський напрям в німецькій літературі. Стаття. [В листах лесі Українки є згадки про намір написати таку статтю, але ніяких текстів її не відомо. Думаю, що все так і скінчилось на намірі. М.Ж.].
18 січня Одержима. [Дата 18 січня стоїть під «Одержимою» у «ЛНВ» 1901, кн. III, ст. 167 і у збірнику «Відгуки», сама Леся так її подала. К. Квітка подає в III т. Лесиних творів 1924 р. дату 15/1. Думаю, що перша вірніша. О. Косач-Кривинюк]
1 лютого Ні, я покорити її не здолаю (Ритми V).
Квітень – травень Стаття про Мих. Крамера.
24 травня, Кімполунг Якби вся кров (Ритми VI). [Вважаю, що під цим віршем і під дальшими, написаними за кордоном, Леся писала дати за новим стилем, як, наприклад, і в листах, писаних за кордоном. Ті дати переводжу на старий стиль, яким користуюся всюди в «Хронології». ОКК]
24 травня, Кімполунг Трагедія (Чує лицар серед бою).
25 травня, Кімполунг Не всі мої квіти пішли з тобою. Недруковано. [Надр. 1951. Ред.]
25 травня, Кімполунг Ти не хтів мене взять, полишив мене тут на сторожі. Недруковано. [Надрук. 1946. Ред.]
6 червня, Кімполунг Пісня (Гей, піду я в ті зелені гори).
7 червня [під чорнеткою 25 травня] Королівна.
7 червня Уста говорять: «Він навіки згинув».
7 червня Калина (Козак умирає, дівчинонька плаче).
7 червня, Кімполунг Минаю я було.
6 липня Квіток, квіток. Недруковано. [Надрук. 1946. Ред.]
8 липня В інші гори я полину [В альбом п. Катерині Голоті з Вижниці].
22 липня, Буркут Чом я не можу.
28 липня, Буркут Хочеш знати.
28 липня, Буркут Мріє далекая, мріє минулая. Недруковано. [Надрук. 1947. Ред.]
28 липня Віче (Ще старість не прийшла).
30 липня, Буркут Темна хмара, а веселка ясна.
7 серпня, Буркут Ой, здається – не журюся.
7 серпня, Буркут Ой, піду я в бір темненький.
3 жовтня Реферат перероблений з статті «Новітня соціальна драма».
4 грудня, S.-Remo Ой, я постреляна, порубана словами. Недруковано. [Надрук. 1947. Ред.]
19 грудня Етюд драматичний до пари Міріам [«Одержима»]. [Був задум написати].
1901 Ох, як то тяжко.
1901 Надруковано
Заметки о новейшей польской литературе. «Жизнь», ч. 1.
Оцінка «Нарису програми української партії соціалістичної». Львів, 1901. [Оцього нема в мене !]
Над морем. Оповідання. «ЛНВ», т. XIII, кн. 1, 2.
Епілог («Чи сумно вас, чи радісно читать…»). «Молода Україна», ч. 7.
Забуті слова. «Молода Україна», ч. 7.
Ритми. І. «Де поділися ви, голоснії слова…» II. «Чи тільки ж блискавицями літати…» III. «Якби оті проміння золоті…» IV. Хотіла б я уплисти за водою…» V. «Ні! я покорити її не здолаю…» VI. «Якби вся кров уплинула отак…». «ЛНВ», т. XV, кн. 9.