Початкова сторінка

Леся Українка

Енциклопедія життя і творчості

?

1893

Ольга Косач-Кривинюк

Зараз по новому році у Лесі боліли зуби і чулася тому погано. 10 січня Леся написала до Л. М. Драгоманової листа.

23 січня М. П. Драгоманов пише Лесі до Колодяжного, що одержав Лесині й Славінського видрукувані переклади з Гайне. Чув, що вийшли її оригінальні вірші, – хоче їх мати. Радить книжки, що Леся просила. Каже, що в одній книжці є по-старогрецьки, але ж Леся, здається, знає цю мову. Пише Лесі про галицьку політику.

10 лютого Леся в Колодяжному.

11 лютого Леся з Колодяжного написала до М. П. Драгоманова листа.

20 лютого Леся в Колодяжному.

В середині березня Леся поїхала до Києва лікувати зуби і побачитися з товаришами. Її літературний гурток ставав усе діяльніший, і це її дуже цікавило.

29 березня брат Михайло пише сестрі Ользі з Дерпту, що чекає з цікавістю Лесиного листа після її подорожі до Києва. Питає, що (з творів) Леся возила до Києва і що привезла звідти.

В березні вийшла друком збірка Лесиних віршів «На крилах пісень».

На початку квітня Леся повернулася з Києва до Колодяжного.

Весною мати пише М. П. Драгоманову, що Леся після учіння з малярем (Зозулею) «вже може малювати досить милі картинки».

Весною Леся написала до Драгоманових листа.

В квітні або на початку травня Леся написала до М. П. Драгоманова листа.

В травні Ос[ип] Маковей послав Лесі друковані похвальні рецензії свою й Верхратського на її збірник віршів «На крилах пісень», що вийшов у березні 1893 року.

5 травня мати пише бабуні, що Леся має на початку червня поїхати з сестрою Ольгою до Гадячого. По дорозі заїдуть до Полонного. Тітка Олександра з синами, що зимувала у Колодяжному, теж має їхати з Лесею до Полонного, а звідти в кінці червня до Умані, де сини її поступатимуть в сільськогосподарське училище. Весілля брата Михайла має бути восени. Літом він приїде до Колодяжного.

5 травня М. П. Драгоманов пише Лесі, що досі не одержав збірника її віршів. З приводу «Дрібної жіночої бібліотеки», що хоче видавати Кобринська, пише, що радий для «пользы службы» одягтися хоч в плахту, але не може видавити з голови своєї «жіночої теми». Кобринська розсердила його, написавши дурницю про радикалів. Він їй про це написав і написав замітку про її вихватку. Пише Лесі про жіночі видання й переклади і хитрування Кобринської. Обіцяє прислати Лесі листи Вартового, свою відповідь на них. Пришле й інші свої твори, як знатиме, яких у Лесі нема. Те, що Леся писала про правдян, для нього нове. Пише свої думки про це. Хотів би знати, де саме і як працюють ті, що працюють ізольовано і мовчать. Радить Лесі не ідеалізувати Галичину. Робучих людей там мало. Критикує галичан. Каже, що навіть Франко весь вік сюрпризи робить направо і наліво. Один певний чоловік – Павлик. Вважає, що у галицьких мужиків більше світла в головах, ніж у академіків і професорів. Коли б 100 таких мужиків зорганізувати, то він і Павлик могли б спокійно вмерти. Більше сподівається од російсько-української інтелігенції, ніж галицької. Для Європи більше грунту на Неві, Волзі, Дніпрі, ніж на Дунаї з Савами, Дравами і Моравами. Навіть знаття німецької мови не помагає нашим землякам, бо по-німецьки вони читають те, що німці починають забувати. Хай би наші наддніпряни почали читати французькі, англійські і німецькі книжки та revues, то вони в 10 років випередять всіх тих братів, що, властиво, ні європейці, ні азіяти і навіть не середній світ, а просто повітові панночки.

28 травня Леся написала з Колодяжного до Осипа Маковея листа.

30 травня Леся виїхала з Колодяжного з сестрою Ольгою і тіткою Олександрою та її синами. Заїхали всі разом до дядька Григорія Косача в Полонне. З Полонного з дядьком їздили в Новоселицю, в Полонному їздили човном по річці. Дядько хотів, щоб Леся з сестрою літували в нього, хотів найняти коня, щоб возив їх купатися. Але Леся зважила, що не варто так робити, бо в Полонному не тепліше й не сухіше, ніж у Колодяжному, і треба їхати до Гадячого купатися у Пслі.

1 червня малий тоді брат Микола пише до Полонного сестрі Ользі і Лесі листа.

5 червня Леся написала з Києва матері листа.

8 червня Леся з сестрою Ольгою приїхали до бабуні в Гадяче.

9 червня Леся написала з Гадячого матері листа.

16 червня брат Михайло поїхав з Колодяжного до Судовщикових на Безбородьків хутір на Полтавщині. Він засватаний з Олександрою Євгеніївною Судовщиковою і восени має бути їх весілля.

17 червня брат Микола пише листа до Лесі й сестри Ольги.

22 червня Лесин батько з Колодяжного поїхав до Житомира в службових справах, звідти поїде до Києва і до Судовщикових на 2–3 дні, потім через Київ повернеться додому, а тоді мати з молодшими дітьми поїде до Гадячого.

25 червня Леся з Гадячого написала до М. П. Драгоманова листа.

3 липня батько пише бабуні, що мати з молодшими дітьми поїхала до неї.

4 липня відбулося весілля Маргарити Комарової з Михайлом Дмитровичем Сидоренком.

Літом Леся часто бувала на хуторі Ковалевщина за півтори верстви од Гадячого. Там літували тоді Микола Васильович Ковалевський і Ганна (Галя) Миколаївна Ковалевська-Деген з малим сином.

4 липня М. П. Драгоманов пише Лесі про свої твори, як їх послати Лесі. Дякує їй за звістки й характеристики. Він теж не одчаюється в українцях, особливо в молодих, і про старих не так то погано думає; вони, все таки, роблять своє діло, тільки що вже занадто багато плачуть. Дивує його те, що вони тратять силу і час на те, щоб ламати двері, що вже одчинені. Нема других задач у нас, окрім тих, які єсть і в Європі, нема других способів. Різниця тільки в кількості, а не в якості. Що в Європі робиться publice і en gros, у нас може робитися privatim або privatissime і en détail, – от і все. А наука одна, ціль одна. Ну, і брались би до науки, а потім до прикладу її. Пише про соціал-демократизм, про Галичину. Він дуже не має часу, бо пише денно і нічно, навіть проти своєї аорти, щоб вписати весь болгарський матеріал і в Парижі (куди збирається їхати) доповнювати.

Каже, щоб Леся написала йому негайно в Париж, то він скоро відповість.

В половині липня Леся з сестрою Ольгою поїхала з Гадячого залізницею через Кременчук до Миколаєва, звідти пароплавом Дніпровим лиманом і морем до Одеси і Хаджибеївського лиману до Комарових на дачу на горі над лиманом. Там увесь час жила сестра Ольга, а Леся більше жила в Одесі на Кузнечній вул. у Маргарити Комарової-Сидоренко, що недавно вийшла заміж.

17 серпня Леся написала з Одеси М. П. Драгоманову листа.

17 серпня з Одеси Леся написала М. Павликові листа.

30 серпня Леся з сестрою Ольгою приїхали з Одеси до Колодяжного.

8 чи 12 вересня Леся з батьком і сестрою Ольгою була в Києві на весіллі брата Михайла, що одружився з Олександрою Євгеніївною Судовщиковою (літературний псевдонім Грицько Григоренко). Разом з братом і його дружиною поїхали всі до Колодяжного, а звідти через кілька день брат, одвізши дружину і тещу на хутір у Полтавщині, поїхав до Дерпту кінчати університет. Леся з сестрою Ольгою почали збиратись їхати на зиму до Києва.

19 вересня Осип Маковей одержав од Лесі писаного з Колодяжного листа.

25 вересня з Колодяжного Леся написала до Осипа Маковея листа.

У вересні Леся написала Драгомановим з Колодяжного листа.

На початку жовтня Леся пише бабуні, що «на тім тижні» збирається їхати з сестрою Ольгою до Києва.

3 жовтня Леся написала до М. П. Драгоманова з Колодяжного листа.

11 жовтня з Колодяжного Леся написала до Івана Франка листа.

13–14 жовтня Леся мала виїхати з Колодяжного до Києва.

16 жовтня Леся з сестрою Ольгою приїхала до Києва на цілу зиму і оселилася на Стрілецькій вулиці ч. 9 (тепер це ч. 15) в домі Григоровича-Барського, в мезоніні, в тій його половині, що до двору, а не до вулиці).

18 жовтня Леся написала до Драгоманових листа.

24 жовтня, в суботу, Леся написала з Києва матері листа.

30 жовтня брат Михайло, пишучи сестрі Ользі з Дерпту, радіє, що вона з Лесею так добре влаштувалися на Стрілецькій вулиці навпроти «сіренького домика» (що в ньому жили зими 1881–82 і 1882–83).

31 жовтня з Києва Леся написала до Осипа Маковея листа.

7 листопада Леся написала до бабуні листа.

На вільній сторінці лист сестри Ольги до бабуні.

12 листопада Леся написала М. П. Драгоманову листа.

30 листопада в листі до брата Михайла Леся згадує, що до Києва приїздила днів на 10 мати і що Леся виготувала до друку переклад «Атта Троля», свого «Метелика», Мішину «Хмару» [?]. Пише, що двічі збиралася «Література». Леся скінчила «Давню казку» і прочитала в Плеяді. Братова дружина (Грицько Григоренко) прислала Лесі своє оповідання «Сватання». Згадує Леся в листі про те, що мама вже з рік «пиляє дерев’яною пилою» Мішу з приводу його одруження.

В грудні [?] сестра Ольга в листі до матері згадує, що вона з Лесею були в опері на «Травіаті», «Фаусті», збираються на «Плоды просвещения» Толстого в одній ложі з Старицькими і Конст[антином] Ант[оновичем] Липським. Згадує про прикру пригоду, що сталася М. А. Славінському.

12 грудня Леся написала матері листа.

13 грудня Леся написала матері листа.

15 грудня Леся написала матері листа.

18 грудня Леся написала матері листа.

22 грудня Леся написала бабуні листа.

Між 28 і 30 грудня брат Михайло був у Києві у сестер, побувавши в Колодяжному у батьків. З Києва поїхав до жінки на хутір. У Києві на вокзал його проводили Леся, сестра Ольга і М. А. Славінський.

Підстави

1. Рукопис Лазаревського ст. 69, 75, 86, 96.

2. Спомини А. С. Макарової. Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві.

3. Листування з Маковеєм.

Листи

4. Лесин Л. M. Драгомановій. 10 січня. Рукопис Лазаревського л. 16.

5. М. П. Драгоманова Лесі. 23 січня. Рукопис Лазаревського л. 17.

6. Батьків братові Михайлові. 10 лютого. Архів Олени Пчілки

7. Лесин M. П. Драгоманову. 11 лютого. Рукопис Лазаревського л. 18.

8. Батьків братові Михайлові. 20 лютого. Архів Олени Пчілки

9. Материн і батьків братові Михайлові. 2 березня. Архів Олени Пчілки

10. Брата Михайла сестрі Ользі. 29 березня. Архів Олени Пчілки

11. Лесин M. П. Драгоманову. Весна. Рукопис Лазаревського л. 19.

12. Лесин Драгомановим. Весна. Рукопис Лазаревського л. 20.

13. Материн бабуні. 5 травня. Архів Олени Пчілки

14. М. П. Драгоманова Лесі. 5 травня. Рукопис Лазаревського л. 21. Червоний шлях, 1923, ч. 4-5.

15. Лесин О. Маковеєві. 28 травня. Листування з Маковеєм.

16. Брата Миколи сестрам Ользі й Лесі. 1 червня. Архів Олени Пчілки

17. Лесин матері. 5 червня Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві. 2145/785.

18. Лесин матері. 9 червня. Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві. 2146/786.

19. Брата Миколи сестрам Лесі й Ользі. 17 червня. Архів Олени Пчілки

20. Сестри Оксани сестрі Ользі. 17 липня. Архів Олени Пчілки

21. Лесин M. П. Драгоманову. 25 червня. Рукопис Лазаревського л. 22.

22. Материн Лесі. 26 червня. Архів Олени Пчілки

23. Батьків бабуні. З липня. Архів Олени Пчілки

24. М. П. Драгоманова Лесі. 4 липня. Рукопис Лазаревського л. 23. – Ч. Ш. 1923, ч. 4-5.

25. Лесин M. П. Драгоманову. 1 серпня. Рукопис Лазаревського л. 24.

26. Лесин M. Павликові. 17 серпня. Рукописний відділ бібліотеки Товариства ім.Шевченка у Львові у Львові.

27. Батьків бабуні. 30 серпня. Архів Олени Пчілки

28. Сестри Ольги бабуні. Вересень. Архів Олени Пчілки

29. Лесин Маковеєві. 19 вересня одержаний. Листування з Маковеєм.

30. Лесин Драгомановим. Вересень. Рукопис Лазаревського л. 25.

31. Лесин Маковеєві. 25 вересня. Листування з Маковеєм.

32. Материн бабуні. 28 вересня. Архів Олени Пчілки

33. Лесин бабуні. Початок жовтня. Архів Олени Пчілки

34. Лесин M. П. Драгоманову. Рукопис Лазаревського л. 26.

35. Сестри Ольги бабуні. Жовтень. Архів Олени Пчілки

36. Лесин Драгомановим. 18 жовтня. Рукопис Лазаревського л. 27.

37. Сестри Оксани сестрі Ользі. 24 жовтня. Архів Олени Пчілки

38. Лесин матері. 24 жовтня. Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві. 2151/791.

39. Брата Михайла сестрі Ользі. 30 жовтня. Архів Олени Пчілки

40. Материн бабуні. 3 листопада. Архів Олени Пчілки

41. Лесин бабуні. 7 листопада. Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві. 2125/765.

42. Лесин А. С. Макаровій. Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві. [Перший зі збережених листів Лесі Українки до А.С.Макарової датований 1894 роком. Можливо, О.Косач-Кривинюк помилилась із датуванням. М.Ж.].

43. Лесин M. П. Драгоманову. 12 листопада. Рукопис Лазаревського л. 28.

44. Тітки Олександри батькові. 25 листопада. Архів Олени Пчілки

45. Лесин (без кінця) братові Михайлові. 30 листопада. Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві. 2314/154.

46. Сестри Ольги матері. Зима 1893–94. Архів Олени Пчілки

47. Сестри Ольги бабуні. Грудень. Архів Олени Пчілки

48. Сестри Ольги матері. Грудень. Архів Олени Пчілки

49. Сестри Ольги всім додому. Грудень. Архів Олени Пчілки

50. Лесин матері. 12 грудня. Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві. 2152/792

51. Лесин матері. 13 грудня. Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві. 2153/793.

52. Лесин матері. 15 грудня. Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві. 2154/794.

53. Лесин матері. 18 грудня. Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві. 2155/795.

54. Лесин бабуні. 22 грудня. Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві. 2126/766.

55. Материн бабуні. Кінець грудня. Архів Олени Пчілки

56. Брата Михайла матері. 3 січня 1894. Архів Олени Пчілки

57. Лесин матері. 3 січня 1894. Рукописний відділ Інституту літератури Академії наук у Києві. 2156/796.

1893 Написано

6 лютого Закінчено переклад «Атта Троля» Гайне, початого ще 1889 р.

14 травня Перемога (Довго я не хотіла коритись весні).

Перед 3 жовтня Закінчено «Роберта Брюса».

12 листопада Закінчено «Давню казку» і перед 3 листопада читано на зібранні Плеяди.

1893 [В збірниках Лесиних віршів зазначено, що ці 7 віршів написані 1893–1894 року, але, якщо вони писалися в такому порядку, як поставлені в збірниках, то можна думати, що вони написані 1893 року, бо останній з них був уперше надрукований в ч. 2 «Зорі» за 1894 рік, тобто на початку цього року, отже, навряд, щоб навіть остатній був написаний того самого 1894 p., виправлений і посланий до друку за кілька день перед надрукуванням. ОКК]

Мелодії (цикл): І. Нічка тиха і темна була. II. Не співайте мені цеї пісні. III. Горить моє серце. IV. Знов весна. V. Дивлюсь я на яснії зорі. VI. Стояла я і слухала весну. VII. Хотіла б я піснею стати.

1893 Були вже записані етнографічні матеріали «Купала на Волині».

1893 ПитанняВідповідь. (Романси № 1).

1893 Я не кохаю тебе. (На мотив з Міцкевича). (Романси № 2).

1893 Надруковано

«На крилах пісень». Львів. Накладом авторки. 1893, стор. 108.

Сосна – «Зоря», 1893, ч. 19, стор. 368.